Таких історій напевно тисячі, але я не читала ніде подібних одкровень. А почалося все просто, він писав мені в соціальній мережі.
Ні, спочатку це були компліменти в групах, на людях, за участю сотень дівчат, в його текстах я була краще за всіх!
Не можу сказати, що мене це вразило наповал, багато пишуть, монітор все стерпить, а потім пісні, авторські під гітару.
Це було неймовірно, просто казково. Захотілося зробити на них відеоролики, тоді це було супер і почалося, сни в мріях про зустріч, думки лише про нього, а вдома поруч з компом чоловік, правда на той час не працюючий і не коханий.
Чекала приводу посваритися і втекти. І він з’явився, я розлучилася і помчала “назустріч щастю” за 2500 км.
Щоб було цікавіше можна писати про те, що я провела чудовий час, напевно тільки тому, що у закоханої жінки все в мізках, вона придумує собі щастя ну і напевно тому, що були гроші у мене.
Загалом об’їздили Київ, Львів навіть в гостях у мене був, розумом розуміла, пора зав’язувати, він був прикольний , самі розумієте для дозвілля, але не для створення сім’ї.
Загалом досвід такий, що ніколи не летіть в вир з головою після знайомств в соцмережах, так як усіх хороших після сорока давно розібрали і вони не спілкуються таким чином в Інтернеті.
Бережіть свої нервові клітини і ніколи не шкодуйте про скоєне. А чоловік пробачив і зараз ми з ним ведемо господарство (навіть закохалися по новому).
Інтерес до листування пропав, так що другий досвід – пробачайте коханих, хоч і зрадили випадково.
