Коли у нас на роботі з’явився новий співробітник, всі жінки і дівчата нашого відділу були від нього в захваті. Високий, гарний, блакитні очі, з почуттям гумору, він, звичайно ж, знав, що подобається жінкам.
На мене він не справив такого враження, як на всіх. Була в ньому, на мій погляд, якась зарозумілість і це відштовхувало. Але він з усіх нас чомусь вибрав мене.
Постійно робив компліменти, намагався якомога частіше бути поруч, хоча знав, що я заміжня і незаміжніх дівчат у нас було багато. Декілька разів пропонував підвезти, але я відмовлялася.
Але якось, коли ми всім колективом поїхали до співробітниці на дачу відзначити її день народження, після випитого шампанського, я не встояла. Це була єдина ніч, яка перевернула моє життя.
Я завжди засуджувала жінок, які зраджували свого чоловіка, а тепер я належу до їх числа і живу з почуттям провини. Спочатку я хотіла у всьому зізнатися чоловікові, але потім передумала. Я його люблю і боюсь втратити.
Раніше я могла образитися на нього або обурювалася, коли у вихідні він іноді збирався на рибалку з друзями. Тепер усе змінилося. Я перестала робити йому зауваження щодо дрібниць, навіть якщо він затримується після роботи. Мені тепер краще дома одній, бо коли чоловік зі мною, то я ще гостріше відчуваю свою провину. Я займаюся прибиранням, роблю косметичні маски, вбиваю час за різними домашніми клопотами, щоб відволіктися.
Коли чоловік розмовляє телефоном, я прислухаюся, сподіваючись, що йому дзвонить жінка. Як не дивно, але мені хочеться, щоб він теж зрадив мені, і тоді я, можливо, так би не корила себе за свій вчинок.
Мені здається, що на минулій роботі всі про все здогадуються та засуджують мене. Через це я звільнилася з роботи і перейшла в іншу компанію на нижчу посаду, але мені так спокійніше.
Поділилася з подругою своїми переживаннями, і вона сказала, що я маю пробачити себе, жити і поводитися далі так, щоб не зруйнувати сім]ю. Адже мої муки позначаються і на дітях, і на чоловіка.
Моя свекруха – Раїса Петрівна – жінка з дуже важким характером. Вона вважає, що краще…
Я одружилася дуже рано. На вечірці, яку для першокурсників влаштувала адміністрація нашого інституту, я познайомилась…
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…