Я зробив найбільшу помилку у своєму житті. Тепер дружина не вірить мені і подає на розлучення

У мене виникла проблема в сім’ї. Ми із дружиною прожили два роки, у нас маленька дочка 1 рік. Ми не живемо вже два місяці, після того, що я на неї накричав, не при дитині, але все-таки.

Сварка сталася через її пригоди по нічних клубах, і ще через те, що вона мене обманювала. Казала що більше не має шкідливих звичок, і так вже стався скандал. Я розумію, що вчинив неправильно. Але вона не хоче більше повертатися додому, мешкає у батьків.

Першого тижня я взагалі не дзвонив. З часом почали потроху спілкуватися. Одного дня прийшов з роботи, а її речей немає. Я знову перестав контактувати, але вистачило мене лише на тиждень. Через час ми знову стали спілкуватися, тим більше нашій дочці виповнився рік, ми разом з’їздили, купили подарунок, справили день народження у моїх батьків.

Через два дні я хотів узяти доньку (Софію) погуляти, думав що ситуація покращується, на що дружина мені сказала – не сьогодні. Після чого перестала взагалі відповідати на дзвінки.

За тиждень ми знову почали спілкуватися, щодня гуляти разом, утрьох. Проводили час без усіляких подарунків, але кожного разу я вибачався, клявся, що такого більше не повторитися, просив повернутися, ну або як мінімум зберегти сім’ю, бо до того моменту вона мені сказала, що подала на розлучення.

Коли я знову їй дзвонив, вона мені відповідала, що вони сплять, у результаті вони відпочивали 17 годин (здоровий сон). У підсумку вона мені ввечері зателефонувала, сказавши, що їй це все набридло, послала мене і після цього не відповідала ні на смс, ні на дзвінки протягом 10 днів.

Вкотре подзвонив їй сам, спитав, чому вона не дзвонить, на що отримав відповідь: «не хочу». Тоді я їй сказав, що приймаю її рішення розлучитися, перепросив і подякував їй за те, що вона прожила зі мною і народила мені дочку. Так само сказав, що втомився благати і говорити їй те, у що вона не вірить.

Що мені робити? Я їх дуже люблю і хочу, щоб ми жили та виховували нашу дочку разом. Чи правильно я вчинив? Чи треба мені приїжджати за Софією, щоби погуляти?

Related Post

Вже потайки придумувала свою весільну сукню і приміряла його прізвище до свого імені та по батьковіВже потайки придумувала свою весільну сукню і приміряла його прізвище до свого імені та по батькові

Дівчата, майте голову на плечах !!! Отже, я розлучилася з хлопцем, з яким зустрічалася 3 роки. Зараз я розумію, що ніякої такої великої любові не могло бути в 16 років,

Ігор же став дратуватися, міг вилаятися, якщо я затримувалася на роботі, критикував мій одяг, казав, що дисертація, яку пишу, нікому не потрібна і що від паперової діяльності немає ніякої користі, пішла б краще працювати менеджером, грошей було б більше в сімейному бюджеті. Поступово з суконь і строгих блуз, я переодягнулася в джинси, перестала користуватися косметикою, на голові носила «пучок» і виглядала старшою за свої рокиІгор же став дратуватися, міг вилаятися, якщо я затримувалася на роботі, критикував мій одяг, казав, що дисертація, яку пишу, нікому не потрібна і що від паперової діяльності немає ніякої користі, пішла б краще працювати менеджером, грошей було б більше в сімейному бюджеті. Поступово з суконь і строгих блуз, я переодягнулася в джинси, перестала користуватися косметикою, на голові носила «пучок» і виглядала старшою за свої роки

З юних років я мріяла про сім’ю, мріяла зустріти гідного чоловіка і закохатися. На третьому курсі інституту в мою групу перевівся хлопець, на ім’я Ігор. Ігор був красивим, ставним, але