Як бути в цій ситуації і позбутися емоційної прихильності, тому що вона надто сильна?

Дуже порожнім і самотнім був мій Новий рік. У мене протягом усього року була близька людина, яку я дуже любила, але не була з ним у стосунках.

Вчора він сказав, що любить мене, але як подругу. Мене це, звичайно, дуже глибоко поранило, тому що він — перша людина, кого я справді полюбила і в кому бачила чоловіка.

За весь цей рік у нього дівчина була лише одна, і то з нею все не ладналося, він постійно писав мені за підтримкою. Взагалі раніше ми з ним були на зв’язку щохвилини (до дівчини). При цьому він мені казав, що шукає дівчину, і я підходжу за всіма параметрами, крім того, що я не можу спати з ним (розумієте, чому). Він постійно шукає дівчат для легких стосунків.

Все б нічого, але це вже якась патологічна прихильність. І зараз замість того, щоб відзначати Новий рік, я просто перебуваю в глибоко пригніченому стані і не можу нічого з собою вдіяти. У мене були надії. Я відчувала, що він – той самий, з усіх боків.

Я не знаю що робити. Мене зовсім не тягне ні до кого іншого. З боку купи зізнань, але мене до них не тягне, це не ті люди. Мене почало тягнути до того чоловіка ще коли я його взагалі не знала, а побачила вперше. Все було заздалегідь. Все виявилося не так.

Найбільшою помилкою було таке сильне зближення. І моя проблема в тому, що я чекала стосунків. Я гадала, що це взаємно. Це призвело до купи комплексів.

Якщо оцінювати об’єктивно, то я дівчина симпатична та цікава, але він цього ніби не бачить. Йому подобається – знайти дівчину, не обов’язково розумну і цікаву, переспати з нею і все. Це ніби сенс його життя.

У мене завжди були інші цінності, набагато вищі. При цьому він дуже розумний, чесний, відкритий і щирий, а для мене це найважливіші риси в людині.

Загалом, вся ця тягучка мене шалено поранила, тому що я не очікувала такого неприємного результату. При цьому всьому він мене теж пікапив, теж ламав, казав, що сильно хотів, але не наполягав, бо не хоче псувати мені життя. Але все вибило цей вислів «як друга».

Я не хочу бути подружкою. Я вже дозріла до того, щоб у моєму житті з’явився реальний хлопець, а не дружок. І з усіх, у полі зору, він був найкращим, це навіть об’єктивно так, без емоцій. Найкращим саме для мене. Надто сумно від усього.

Як бути в цій ситуації і позбутися емоційної прихильності, тому що вона надто сильна?