Ця історія трапилася майже три роки тому. На дні народження у друга я познайомився з блакитноокою дівчиною неземної краси. Тоді вона вчилася на четвертому курсі і жила в гуртожитку.
Пам’ятаю той вечір як зараз: вона була худенькою як тростиночка в легкій біло-червоній сукні. В її образі не було нічого зайвого: справжній маленький ангел. Ймовірно, ви вже зрозуміли, що це була любов з першого погляду. І весь вечір я приділяв увагу моїй новій знайомій.
Тоді я вирішив, що не втрачу її ні за що! Взяв номер телефону, фактично викрав з посиденьок: ми пішли гуляти по скверу. Я тоді панічно боявся, що хтось із компанії теж на неї покладе око. Допили кави, вийшли із закладу і у нас стався кумедний діалог:
– Мені приємно, що ти приділяєш таку сильну увагу. Але дарма ми зі свята пішли!
– Чому даремно? Хіба тобі неприємно зі мною пити каву?
– Розумієш, кава – це, звичайно, дуже добре. Кава клас! Але я йшла на свято заради їжі. Не подумай нічого такого, але мені зараз дуже їсти хочеться. Хоча дуже пізно. Потрібно повертатися в гуртожиток.
– Я тобі гарантую, що сьогодні буде відмінна вечеря.
– Гаразд.
Я відвів її в гуртожиток, а сам пішов додому. У холодильнику у мене було не густо: лежав шмат сала кілограма на півтора, цибуля і майонез. Я схопив сало. З комори витягнув дві баночки з маринованими грибами. Побіг в супермаркет, там набрав овочів, фруктів, сир і банку розчинної кави. Після помчав до гуртожитку. Вручив їй пакети з їжею.
Найцікавіше сталося на наступний день: “Знаєш, це було несподівано і офігенно! Найбільше сподобалися грибочки і сало. Ми з сусідками так об’їлися. Спасибі від сусідок і від мене особисто”.
Тоді ми в перший раз і поцілувалися. Той поцілунок ніколи не забуду: від неї сильно пахло зубною пастою і часником. Але, варто зауважити, що це був незабутній поцілунок в моєму житті! Губи злегка пекло чи то від пристрасті, чи то від часнику.
Так я її і підгодовував протягом місяця, а одного разу нагодував її вже у себе вдома. Переконав її перевести речі до мене. Вона з радістю погодилася. З тих пір і живемо разом, а в холодильнику завжди лежить невелика заначка у вигляді сала.
– Кохана, у нас буде ювілей! Юля мовчала. Який ще ювілей? Вадиму тридцять один, їй…
У ресторані «Панорама» пахло запеченим м'ясом і чиїмись духами, надто солодкими для буденного вечора. Ювілей…
Галина саме збиралася відкласти комунальні квитанції, щоб насолодитися спокоєм п’ятничного вечора. За останній рік вона…
- Мама поживе в нашій спальні, їй потрібний спокій. Антон кинув спортивну сумку на порозі.…
Виделка брязнула об край тарілки, і цей звук здався Олені оглушливим у тихій кухні, що…
Офіціант підійшов до столу, тримаючи в руках шкіряну папку, і обережно поклав її перед Юлею.…