Ось із чим із чим, а зі свекрухою Юлі сильно пощастило, я вважаю, – ділиться Наталя подробицями із життя сестри.
Хоча б узяти до уваги той факт, що свекруха віддала їм трикімнатну квартиру, а сама поїхала жити в однокімнатну до своєї матері.
Завжди з їхніми дітьми няньчилась, допомогла з покупкою машини. І при цьому, в їхні справи вона сильно не лізла, не радила, що і як робити, хоча Юля сама питала свекруху, як їй вчинити в тій, чи іншій ситуації.
Знаєте, як часто буває, свекруха та невістка сваряться, коли дітей не так одягають, чи годують, але у цій родині такого не було.Ну, судячи з розповідей, вона просто ідеальна свекруха!
Ну не все так гладко, навіть у цій, начебто, ідеальній родині. У них також є свої неполадки. Свекруха хоче, і навіть вимагає, щоб Юля називала її мамою, і аж ніяк інакше. А Юля ніяк не може переступити через себе.
Річ у тім, що вони з Пашею вже тринадцять років одружені й все було добре, а тут вона раптом заявляє, що не хоче, щоб її називали тіткою Машею, або на ім’я по батькові.
І це не просто претензії, у неї мало не починається істерика, навіть може плакати, питає, що їй такого зробити, щоб та її називала мама. Та і я сама вже говорю Юлі, ну називай вже, тобі важко, чи що. Але в тієї наче кістка у горлі.
Ось це проблеми у людей, звичайно! Ну, це так спочатку здається, що це все несерйозно. Але скандали на цьому ґрунті у них відбуваються регулярно. Якось днями свекруха таке видала!
Мовляв, якщо Юля не вважає її матір’ю, то нехай вони йдуть із її квартири. Чоловік через це дуже розлютився на Юлю, мовляв, ну що з неї убуде, якщо вона пару разів скаже на неї “мама”, нічого страшного.
Ну з одного боку він звичайно має рацію, тому що свекруха все для них робить. А ось Юля вперлася і все, сказала, якщо так, то він подає на розлучення, а вона піде з дітьми на орендовану квартиру. Чесно, якби мені таке хтось розповів, я б не повірила!
Юлі 35 років, у них із чоловіком були практично ідеальні стосунки, є дві доньки, одній дванадцять, а іншій шість років. І свекруха у них чудова, вона після весілля зібрала всі свої речі, та з’їхала від них.
Можна звичайно порахувати, що свекруха поїхала через те, що за її матір’ю потрібен був нагляд, адже та вже справді старенька.
Але якщо посудити, то живе вона дуже близько, буквально у сусідньому будинку. Свекруха цілком могла б залишатися жити у себе у квартирі, а до матері просто ходити, й доглядати її.
Адже погодьтеся, мало хто захоче жити в однокімнатній квартирі зі старою людиною, котра вже потроху впадає в маразм. Плюс до всього, свекрусі доводиться спати на кухні на розкладачці.
Але Марія Іллівна ні слова не сказала, і переїхала у квартиру до матері, про це вона заявила прямо на весіллі.
Я все життя хотіла, щоб у мене була донька, і ось нарешті мені доля зробила такий сюрприз! Зватимеш мене мамою! – заявила свекруха на весіллі.
Звичайно ж, ніхто цьому не надав особливого значення, сама наречена посміхалася і кивала, і була впевнена, що згодом, якось зможе зам’яти цю тему.
Але Марія Іллівна нічого не забула, і після весілля регулярно нагадувала про своє прохання. Юля уникала відповіді, намагалася перекласти тему, і пояснити свекрусі, що вона не може так відразу, і їй потрібен час.
При тому, вона має свою маму, і не розуміє, навіщо їй якусь чужу жінку називати матір’ю. Але Марія Іллівна не прийняла її пояснення, і просто почала ображатися на невістку.
Ось уже тринадцять років Юля викручується, як тільки може. Ну а як вона тоді звертається до свекрухи? Та в тому й річ, що ніяк. Вона будує пропозиції в такий спосіб, щоб прямого звернення до неї не було.
Добре, що є діти, й іноді можна називати її просто “бабусею”. Ну, знаєте, наприклад, – “Анюто, а спитаймо у бабусі Маші, що вона хоче”, – щось на кшталт цього.
Матері Марії Іллівни не стало п’ять років тому, відтоді свекруха сама живе в однокімнатній квартирі, та всіляко допомагає дітям з онуками.
Павло та Юля ходять на роботу, а діти до дитячого садка та школи, тому бабуся постійно у них на підхваті. Кого треба забрати, кого зводити на гурток, з ким піти до лікарні, чи ще кудись.
Марія Іллівна ніколи не відмовляє дітям в допомозі. При цьому Юля прямо ніколи не просить, а завжди передає усі свої прохання через чоловіка.
Але часом вона думає про те, що свекруха і справді не така агресивна і злісна тітка, яка хоче зруйнувати їхню родину. У такі моменти Юля сама себе не розуміє.
Звичайно, вона вдячна свекрусі за всю допомогу. Вона впевнена, що якби допомога потрібна була свекрусі, то вона б так само відчайдушно робила все, щоб їй допомогти.
Але поки цього не потрібно, а потрібно лише те, чого Юля вперто не може зробити. І ось вони знову у сварці. На вихідні зібрали гостей, щоб посидіти, поспілкуватися, багато друзів було, я з чоловіком, та Марія Іллівна.
Поки всі накривали на стіл, свекруха була в дитячій, сиділа з дітьми, як тут уже всі сідають за стіл, а свекрухи немає, стали її шукати, а старша донька каже, що бабуся засмутилася і поїхала додому.
Як виявилося потім, вона почула, що Юля сказала чоловікові “клич свою маму за стіл”, через це вона сильно засмутилася і пішла.
Павло відразу став їй набирати, але вона не брала слухавку, тому він пішов до неї додому. У неї сильно піднявся тиск, навіть швидка приїжджала.
Весь вечір свекруха проридала, чому це невістка живе у неї у квартирі, й не може називати її мамою.
Раніше, в таких ситуаціях, Павло був на нейтральному боці, але цього разу він захистив маму.
Він вважає, що все трапилося через наполегливість Юлі, зрештою вони договорилися до розлучення. Що ви думаєте про цю ситуацію? Хто правий?
