Іноді дуже корисно душевно поговорити з чоловіком.
З чоловіком познайомилася чотири роки тому, я тоді працювала в бізнес-центрі й в сусідній офіс заїхала чергова фірма. Менеджером там працював хлопчина, веселий, товариський, симпатичний, відразу почав проявляти мені знаки уваги, але я якось не особливо була до нього розташована, хоча залицявся він красиво, квіти, кіно, кафе, прогулянки, думала, ну залицяється і нехай.
Сам він з іншого міста і про його життя я знала тільки з його слів, мені він говорив, що любить мене безмірно і з першого погляду зрозумів, що я його жінка життя, що він ні з ким кілька років не зустрічався.
Все закрутилося, закрутилося, своїм ставленням закохав мене в себе, через рік весілля, ще через рік син. Чи то від вагітності й після пологів мізки пливуть, але я почала підозріло ставитися до його відряджень, які, до слова, були в його рідне місто.
Після чергової поїздки я полізла в його телефон, хоча з роду ніколи до чужих речей не торкалася, а тут. Стільки всього цікавого побачила, листування з колишніми, що я його дістала, скаржився яка я погана, що мозок йому виношу, з одною колишньою він вже ніби як їх спільну дитину домовлявся з кимось охрестити. Я була в шоку, знала, що після народження сина не все гладко у відносинах, але щоб настільки.
Запитала у нього безпосередньо, що все це означає і як будемо жити далі. Відповів, що з ними він спілкувався, тому що просто треба комусь було виговоритися, що я його абсолютно перестала розуміти, ніяких дітей і любовних зв’язків на стороні не було, що він любить мене як в перший день, але просто втомився.
Поговорили, у всьому розібралися, це його минулі відносини та він абсолютно не хоче в них повертатися, я йому чомусь вірю.
Не знаючи я про його листування, навряд чи б у нас відбулася душевна розмова, тепер ми дня одне без одного не проводимо, я навчилася чути його і цінувати, а він носить мене на руках.
Але краще не копатися в телефоні й минулих відносинах одне одного, у кожного є життя До.
Я побачила чоловіка сестри з іншою жінкою. Це сталося випадково, в торговому центрі, куди я…
Моя свекруха – Раїса Петрівна – жінка з дуже важким характером. Вона вважає, що краще…
Я одружилася дуже рано. На вечірці, яку для першокурсників влаштувала адміністрація нашого інституту, я познайомилась…
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…