Іноді дуже корисно душевно поговорити з чоловіком.
З чоловіком познайомилася чотири роки тому, я тоді працювала в бізнес-центрі й в сусідній офіс заїхала чергова фірма. Менеджером там працював хлопчина, веселий, товариський, симпатичний, відразу почав проявляти мені знаки уваги, але я якось не особливо була до нього розташована, хоча залицявся він красиво, квіти, кіно, кафе, прогулянки, думала, ну залицяється і нехай.
Сам він з іншого міста і про його життя я знала тільки з його слів, мені він говорив, що любить мене безмірно і з першого погляду зрозумів, що я його жінка життя, що він ні з ким кілька років не зустрічався.
Все закрутилося, закрутилося, своїм ставленням закохав мене в себе, через рік весілля, ще через рік син. Чи то від вагітності й після пологів мізки пливуть, але я почала підозріло ставитися до його відряджень, які, до слова, були в його рідне місто.
Після чергової поїздки я полізла в його телефон, хоча з роду ніколи до чужих речей не торкалася, а тут. Стільки всього цікавого побачила, листування з колишніми, що я його дістала, скаржився яка я погана, що мозок йому виношу, з одною колишньою він вже ніби як їх спільну дитину домовлявся з кимось охрестити. Я була в шоку, знала, що після народження сина не все гладко у відносинах, але щоб настільки.
Запитала у нього безпосередньо, що все це означає і як будемо жити далі. Відповів, що з ними він спілкувався, тому що просто треба комусь було виговоритися, що я його абсолютно перестала розуміти, ніяких дітей і любовних зв’язків на стороні не було, що він любить мене як в перший день, але просто втомився.
Поговорили, у всьому розібралися, це його минулі відносини та він абсолютно не хоче в них повертатися, я йому чомусь вірю.
Не знаючи я про його листування, навряд чи б у нас відбулася душевна розмова, тепер ми дня одне без одного не проводимо, я навчилася чути його і цінувати, а він носить мене на руках.
Але краще не копатися в телефоні й минулих відносинах одне одного, у кожного є життя До.
– Вітя, в чому справа? – схвильовано запитала Олена Василівна. Вона подивилася на десятирічного сина,…
Іра вийшла заміж і тепер жила неподалік від батьків на сусідній вулиці. Дружила вона з…
Антоніна заздрила Катерині, чорною заздрістю, з кожним роком ненависть її ставала все сильнішою. У селі…
Ірині було вже далеко за п’ятдесят. В її житті було все. І велика любов довжиною…
Віктор жбурнув дорожню сумку на заднє сидіння кросовера, уникаючи погляду дружини. Його пальці нервово барабанили…
Віка взяла зі столу телефон дванадцятирічної племінниці, щоб перекласти його трохи далі від краю стільниці.…