Мені потрібна ваша допомога. Я нещодавно познайомилася з хлопцем інтернетом, додала в друзі. Спілкувалися якийсь час, а коли випадково зустрілися, я розгубилася. Він був трохи нижчий за мене, і тільки це мене зупиняло. Потім він запропонував зустрітися знову, я відмовила, пояснила це тим, що нещодавно розлучилася з хлопцем. Він почекав тиждень і запросив мене на каву. Я погодилася.
Мене все влаштовувало, він навіть почав подобатися ще більше. Попри його зріст, він був гарним хлопцем. Потім ми спілкувалися інтернетом. У вихідні я йому зателефонувала сама та запропонувала зустрітися. Виявилося, він був із друзями і не міг приїхати, але потім за 15 хвилин написав, щоб я виходила. Було приємно, що він приїхав.
Того вечора я вже ніби підсвідомо розуміла, що це моя людина і мені все одно на його недоліки. Але тут вийшла неприємна ситуація, так би мовити, мої незрозумілі капризи. Я почала гніватись, що ми просто стоїмо і нікуди не їдемо (він приїхав не на своїй машині, а з друзями) і, постоявши з ним 10 хвилин, я пішла з подругою пити каву.
Він поїхав ображений. Я йому через 30 хвилин подзвонила, він не відповідав. Наступного дня ми переписувалися в інтернеті, я влаштувала істерику, що він поїхав і не відповідав на дзвінки. Він спокійно намагався пояснити, що поїхав додому спати, і що я вчора погано з ним вчинила. Я ще довго не могла заспокоїтися, і в результаті він видалив мене і заблокував.
Я, трохи зачекавши, писала йому, він неохоче відповідав. Намагалася вибачитись за свою поведінку – все марно (хлопець водолій). Я вже впевнено хотіла бути з ним, але вже було пізно. Він образився на моє незрозуміле ставлення до нього, і всі спроби повернути його марні.
Якщо спочатку він хоч якось відповідав, то тепер не бере слухавку. А мене тягне до нього і не знаю, що робити далі. Вже місяць як не бачу його, і він ігнорує мене, навіть бачити не хоче. Підкажіть, як його повернути.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…