З чоловіками фліртую, а потім різко обриваю спілкування

Мені 21 рік, я вчуся, працюю, спілкуюся з друзями. Загалом, моє життя мало чим відрізняється від однолітків, за одним винятком – я боюся відносин. Раніше думала, що просто не зустріла ще нікого, хто викликав би в мені інтерес. Але тепер стала розуміти, що сама думка про романтичні стосунки вводить мене в повний параліч.

Я можу вільно фліртувати з чоловіками, але як тільки розумію, що це переростає в щось більше, обриваю всі кінці. Розумію, що проблема в мені і що з таким ставленням, навіть якщо в моєму житті з’явиться потрібна людина, я не зможу побудувати ніякі відносини. Як мені бути?

Світлана, 21 рік. Порада від психолога.
Світлана, добре, що ви питаєте. Ви помітили в собі цю складність – це говорить про те, що у вас є інтерес до себе, вміння до себе прислухатися і помічати свої процеси. І ще – що вам небайдуже власне життя.

До того ж ваше бажання якось вирішити проблему показує, що вам все ж хотілося б мати відносини, що у вас є прагнення до них, незважаючи на опір. Це теж важливо враховувати.

Ви пишете про свій страх відносин: «Сама думка про романтичні стосунки вводить мене в повний параліч». Цікаво, які саме при цьому картинки виникають у вас в голові і як ви на них реагуєте. Що за почуття в вас оживають? І чи були у вашому житті до цього моменти, коли ви відчували подібне?

Важливо зрозуміти, що саме вас так лякає в стосунках. Настільки, що: «Як тільки я розумію, що це переростає в щось більше, я обриваю всі кінці». Ви ставите питанням «Як мені бути?». Для відповіді важливо зрозуміти, що відбувається, як влаштована ваша ситуація, на що саме ви реагуєте, обриваючи кінці.

Часто це може бути пов’язано з якимись нашими побоюваннями: «у відносинах я втрачу свободу», «я не зможу бачитися з подругами», «я не зможу будувати кар’єру».

А іноді нам просто страшно з кимось зближуватися, і це може бути пов’язано з історіями з дитинства або з підліткового віку. Або з тим, що колись ми опинилися свідками поганих відносин, і тепер боїмося самі опинитися в подібних.

Пояснень насправді може бути багато, я привела лише частину з них. Може бути, вам з цього щось відгукнеться. Але в будь-якому випадку це варто опрацьовувати на особистій терапії, тому що в такому питанні немає швидкої і чіткої відповіді.

Необхідно вивчити ситуацію, а потім поступово перебудовувати нейронні зв’язки. Будь-яка наша захисна реакція – це несуча частина якоїсь конструкції. Тому дуже важливо вивчити, яку саме «конструкцію», перш ніж починати щось перебудовувати.