З чоловіком стали чужими одне одному, і все це після народження дітей

Хочу розповісти Вам свою історію, щоб виговоритися, бо більше нема кому.

Зустріла чоловіка своєї мрії. Познайомилися ми в лісі, якось несподівано, коли я гуляла зі своїм собакою. Потім він мені розповів про свою симпатію, що влітку побачив як я гуляю в лісі, і я йому сподобалася.

Взяв у мене телефон, смс різні надсилав з жартами. Коли я захворіла, він приніс банку меду та ліки, щоб я одужала.

Я, звичайно, оцінила це, і подумала, що якщо він про мене так дбає, значить, любить і небайдужий. Потім тихенько ми почали зустрічатися, цілуватися, він водив мене в кіно, я потихеньку закохувалась у нього, забувши про подруг і про все. Можна навіть сказати розчинилася в ньому на рік, ми були одним цілим.

Через деякий час у нас почалися суперечки та сварки, з приводу і без, то зустрічалися, то розходилися. А через декілька місяців я завагітніла, і звичайно переживала, що дитина виховуватиметься без батька, проте він мене запевнив, що все буде добре.

Майже одразу запропонував вийти за нього заміж, я погодилася. Його батьки були раді, що дорослий син нарешті одружується, але прописувати дитину на їхній території не дали, я прописала у себе, у своїх батьків.

Були у нас різні стосунки — то все супер, то зовсім погано. І переважно проблема була в його інтересі до комп’ютерних ігор. На мої прохання чимось допомогти, він відповідав, що зараз зробить, і так лежав без діла довгий час. Потім я народила другу дитину.

До дітей він ставиться добре, але майже ними не займається, допомагає мені з-під палиці. Інтим є, але стосунків якихось дружніх немає, хоч я намагалася з ним їх побудувати, розмовами та образою не допомагає.

Що змінило його ставлення до мене, не знаю. Боюся, що завагітніла втретє, прийняла пігулку екстрену, але чомусь відчуваю, що в мені щось змінилося, є ніби якісь рухи всередині, хто вагітний був, знає.

З чоловіком стосунки — ми як співмешканці, але дитину хочу залишити, і дай Боже виховаю сама, хоч вагітність під питанням. Як мені вчинити? З чоловіком стали чужими одне одному, і все це після народження дітей, думаю про розлучення.

Тільки дітей шкода, не хочу робити їм боляче, і щоб вони за помилки батьків відповідали. Як вчинити? Може, була в когось така ситуація, хто підкаже.