Вперше свою майбутню дружину Наташу, я побачив у восьмому класі, коли вона перейшла до нас вчитися з іншої школи. Вона мені одразу сподобалася, я сильно закохався у неї. Але Наталка не звертала на мене уваги, їй подобався наш однокласник Сергій. Навіть тоді, коли ми одружилися, я знав, що вона все ще любить його.
Сергій був красивим, спортивним хлопцем, подобався всім дівчатам у нашій школі. Але тільки тоді, коли він одружився, Наташа звернула на мене увагу. Ми з нею жили по сусідству, часто зустрічалися, і вона, мабуть, просто звикла до мене або їй лестило те, що я весь час її чекав.
Сімейне життя не склалося, і навіть народження очікуваного сина Артема нас не зблизило, і за десять років шлюбу, ми, з ініціативи дружини, розлучилися. Вона поїхала на заробітки за кордон, там незабаром вийшла заміж та відкрила з чоловіком своє кафе. Матеріально вона дуже допомагала синові, який лишився жити у її батьків, а я займався його вихованням.
Нещодавно я одружився вдруге, скажу чесно вже без особливого кохання. Напевно, просто самотність зіграла свою роль, але нова дружина не дуже рада моєму спілкуванню із сином. Щоб уникати скандалів, я зустрічався з сином так, щоб вона не знала, а коли народилася дочка, зустрічі стали рідшими, весь вільний час забирала маленька дитина.
Але життя і цього разу не склалося. Після п’яти років шлюбу, я запропонував Яні розлучитися, і вона погодилася, але жити ми залишилися разом. Нещодавно куплена трикімнатна квартира, зроблений євроремонт, ми не хотіли продавати. Вирішили хай краще колись залишиться доньці. Проте я думаю, дружина сподівалася, що я залишу все і переїду до мами, але я теж не хочу залишитися без житла.
Найсумніше, те що дружина тепер налаштовує проти мене доньку, а поки я підлаштовувався під неї, син теж від мене віддалився. Йому вже вісімнадцять і спілкуватися з ним дуже непросто, він у всьому звинувачує мене. Вийшло, що з обома жінками я не знайшов щастя, а тепер і діти мене не розуміють. У чому тут я винен?
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…