Я завжди намагаюся жити легко, мій коханий чоловік, слава Богу, розділяє мої погляди. Ось і цього разу ми з ним і моєю подружкою каталися по селищу в пошуках вражень.
Зустріли нашого старого знайомого, Олексія. Так збіглося, що у нього був день народження, гості ще не прийшли, і він запросив зайти до нього на вогник. І ось тут наш настрій трохи зіпсувала дружина нашого Олексія, яка знати нас не знала, тарілочки для нас не готувала, та й стан “веселий” чоловіка її явно не веселив.
У загальному і цілому, не пустила вона нас у двір. Тут би й зупинитися, посидіти ще трохи на лавці і по домівках. Але ні, Олексій починає нервувати, ми (абсолютно тверезі) теж чогось нервуємо, і їдемо. На річку. На безлюдний, покинутий пляж. О 7:00 годині вечора.
Так, відмінно ми звичайно погуділи: зустріли там ще одного нашого старого друга, палили багаття, кричали пісні, танцювали під Верку Сердючку і Воплі Відоплясова, зустріли захід, звичайно ж, купалися вночі в річці й в наплив різко туман. І ось, за законами жанру настав час розплати.
За Олексієм приїхала його дружина, а з нею в машині були, напевно, всі його родичі. Звісно – скандал, ми, безумовно, винні, Олексій при всіх дає дружині розлучення, рідня нервує і їде, а Олексій гордо залишається з нами, завіса!
Ну, а ми теж зібралися їхати слідом, сіли в машину і застрягли в багнюці по самий бампер. Допомога то ми викликали, нас витягав мій тато, зловтішаючись. Але він рано натиснув на гальмо, і наша машина дуже смачно поцілувала своїм передом його зад! Олена, тітка Валя, вибачте, ми не хотіли відбирати у вас вашого Олексія! Олексію, повернися в сім’ю, молю тебе! Сім’я – це святе!
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…