fbpx

Заходжу до великої кімнати, а там ціла пляшка йоду вилита на стіну (підлога при цьому не зачеплена), а на батарею видавлена ​​мазь з тюбика. Що порожня пляшечка від йоду, що порожній тюбик від мазі були закриті і лежали акуратно на столі. Я підійшла до чоловіка сестри: – Хто у нас в гостях був? Племінники були? – Нікого не було! Я один сьогодні весь день. А що?

З дитинства нам бабусі говорили, що ображати домовиків не можна, і ми завжди цього дотримувалися. Ніколи і нікому не дозволяли в нашому будинку погано відгукуватися про домовика.

У моєї мами 4-кімнатна квартира, в одній з кімнат жила сестра з чоловіком, в іншій кімнаті жила я. Чоловік сестри – досить-таки буркотливий мужик, не вірить ні в що і завжди сміється над нашими розповідями про зустрічі з невідомим.

Відбулася ця історія в 2013 році. Прокинулася я о 5:30 ранку, стала збиратися на роботу. Пішла у ванну, відчуваю, що за моєю спиною хтось йде, не надала цьому значення.

Зайшла в ванну, стала вмиватися, і тут ззаду по спині мене хтось вдарив не сильно. Я обернулася. Нікого немає. Ну я стала далі вмиватися. Зібралася і пішла на роботу. Приходжу на обід. Чоловік сестри в істериці бігає, шукає свердло:

– Нічого не розумію! Я в квартирі один. Ніхто не приходив. У коридорі робив шафу. Вирішив сходити покурити, поклав свердло до шафи, а приходжу – його немає. Я вже годину його шукаю! Ну нікуди воно не могло подітися!

Я не звернула увагу на це, тому як сама з таким стикалася раніше постійно.
Обід мій закінчився. Я пішла на роботу. Прийшла з роботи додому. Відчуваю – запах досить-таки неприємний.

Заходжу до великої кімнати, а там ціла пляшка йоду вилита на стіну (підлога при цьому не зачеплена), а на батарею видавлена ​​мазь з тюбика. Що порожня пляшечка від йоду, що порожній тюбик від мазі були закриті і лежали акуратно на столі. Я підійшла до чоловіка сестри:

– Хто у нас в гостях був? Племінники були?

– Нікого не було! Я один сьогодні весь день. А що?

Я показала йому пляма на стіні і мазь на батареї. Він дуже сильно здивувався і вже якось дивно став на мене дивитися, як ніби не розуміє, що взагалі відбувається.

Прийшла з роботи мама, дуже сильно засмутилася, адже у великій кімнаті зовсім недавно був зроблений ремонт. Ближче до вечора ми всі пішли пити чай. Вся сім’я була на кухні. Останнім прийшов чоловік сестри. Попили чай, сидимо балакаємо про те, про се. Чоловік сестри пішов в кімнату.

Повертається і каже:

– Що за фігня тут відбувається? Я останній виходив з кімнати, було все нормально. Зараз заходжу і бачу: стілець весь розмальований клеєм, причому малюнок сіточкою. А клей на столі закритий, напівпорожній, хоча я тільки що їм працював, була ціла пляшка!

Я, в свою чергу, розповіла про ранковий інцидент. На що моя сестра відповідає своєму чоловікові:

– Менше треба домовика було ображати. Я ж тобі одразу говорила – вибачся перед домовиком, самому ж гірше буде. Чи не повірив – сам винен. Що не смієшся-то, як вчора ввечері?

І тут сестра розповіла, з чого все пішло. А пішло все з того, що напередодні ввечері сестра з чоловіком тільки лягли спати, як в темряві трохи ворухнувся пакет. Не знаю, чим керувався її чоловік, але він з сарказмом сказав (наводжу без матів):

– Оооо, домовик-дурень прийшов! Щас люлей нам дасть! Ааааа, боюся-боюся його! – і засміявся.

Сестра сказала, що не можна так говорити, у нас домовик не дуже добрий, на що її чоловік просто посміявся і далі почав глумитися над домовиком.

Після всього, що сталося, чоловік сестри вибачився перед домовиком так, як йому сказала я, і все припинилося, але свердло він знайшов тільки через тиждень, на тому ж місці, де і залишив його.

Related Post