Роман з сусідкою, або їжу відпрацьовувати треба
За мотивами цієї історії. Згадав, як мене майбутня дружина підгодовувала. Переїхав в невелику квартиру на околиці Києва. Велику частину часу проводив на роботі.
Влаштовувати особисте життя не вистачало часу. Якщо відверто, то навіть часу жити не було. Бувало, прийдеш, приймеш душ, наллєш кави – ось і вся вечеря. Харчувався чим доведеться. В основному брав пару пиріжків в супермаркеті або бічпакет.
З сусідами познайомився тільки через кілька місяців після переїзду.
Якось сусідка в суботу прийшла, попросила про послугу. Вона їхала до батьків на тиждень. З мене було потрібно полити квіти в її квартирі два рази в тиждень. Погодився.
Чесно, вона настільки чарівно виглядала, що якби попросила на своє ім’я переписати мою квартиру, то я б зробив це.
Вечорами поливав у неї квіти. На наступні вихідні приїхала сусідка, подякувала за рослини, я повернув ключі. Вона через пару годин повернулася, запросила на картоплю з м’ясом.
Давно так не їв. Проковтнув вміст тарілки миттєво – так смачно було. Розговорилися.
На наступний день вона знову запросила на вечерю – були котлети з гречкою. Я не помітив, як у нас почався роман. Майже щовечора вона підгодовувала якою-небудь смакотою. А через місяць я несподівано для себе помітив, що ми живемо разом. Ось так вона сама мене знайшла.
Кирило одружився у двадцять чотири роки. Дружині, Тетяні, було двадцять два. Вона була єдиною та…
Земля пахла скорботою і вогкістю. Кожен клунок, кинутий на кришку труни, відлунював глухим ударом десь…
- Дзвони дітям, другий день із ліжка тебе стягую, а в мене радикуліт, так, Маріє,…
Ольга та Ігор прожили разом двадцять три роки. Їхні діти виросли й вже роз'їхалися з…
— Ну, Людо, це ж ювілей. Шістдесят років, кругла дата. Мама образиться, якщо ми не…
Ніна жила у своїй двокімнатній квартирі разом із молодшою дочкою Ольгою та двома онуками. Жінка…