Чоловік на мене образився, так було б за що, а то так, нісенітниця словом – розповідає мені подруга. Ось через це сказав, що з роботи буду сама їхати.
Та і добре, то ми з тобою на каву зайдемо потеревенимо, ну їх, цих мужиків. Я не стала розпитувати в чому проблема, що там в них відбулося, але зробила висновок, що раз образився, діло ти серйозне.
Зайшли в кафе, взяли по салату, я далі щось меню гортала, вирішила дітям котлет по -київськи купити і з собою взяти. Цінник помірний, та і дітям по одній вистачить наїстися, мій то сьогодні в нічну, а я салатом перекушу.
Так от, замовила я ці котлети з собою, а подруга в цей момент аж позеленіла. Розказує в чому справа. Кілька днів назад вона не встигала нічого, з роботи пізно прийшла, звіт треба доробити, манікюр попиляти, в хаті прибрати, тому по дорозі забігла в це саме кафе, а вони тут продають свою продукцію заморожено, і купила кілька котлет таких самих.
Приготувала, смачно вийшло. А залишки так і запхала в морозилку. Нагодувала своїх дітей і чоловіка, вони красно подякували, чоловік похвалив жінку, що вона господиня, смачною вечерею почастувала.
А тут вчора знайшов в холодильнику упаковку з котлетами і зірвався. – Це я гарую, щоб їсти курку переморожену? – Взагалі-то такі котлети тільки з курки і готуються, і твоя мама теж часто їх морозить.
-Не руш мою маму, вона свята. – Ах свята, тоді отримуй, ангелик, і подруга запустила тими котлетами по чоловікові, набивши на лобі гулю.
От він і образився. Бо бачте, поки не знав, що котлети з магазину, все було смачно, а як взнав то що, вернуться вони вже ті котлети тобі? Та і подруга навіть подумати не могла, що це проблемою може стати.
Я так подумала, і замовила ще кілька, чоловікові приготую, побачим, чи відрізнить ресторанну їжу від моєї. А ваші як до цього відносяться, ну, до напівфабрикатів?
