Здавалося життя вже закінчилося, Микола по вуха заліз в борги

Здавалося життя вже закінчилося, Микола по вуха заліз в борги, мав справу з серйозними людьми, дійшов до того, що жінка виперла з хати, сама господарку продала і поїхала з дитиною до батьків в інше місто.

А перед від’їздом сказала що Микола ще не раз пошкодує про все, що він їм робив, і безсонні ночі загадає, як вона синці замазувала, і зіпсовані дитячі свята, все згадає.

Микола ж тільки посміявся над дружиною і все, пішов далі останню соку ділити з такими ж друзями по нещастю, від яких рідні відвернулися.

Вечір, холодно, сиро і якось моторошно, біля Миколи на автобусній зупинці сідає якась жінка, спиною, в капелюсі, обличчя не видно. Він намагається заговорити, але як німий.

Вона знімає капелюха і повертається до Колі. На обличчя один в один його жінка колишня, тільки старша років на 30. Тут поруч зупиняється автомобіль і звідти гукають Колю, він намагається втекти, не виходить, знову біля нього з’являється та ж сама жінка, він її благає щоб допомогла, а вона спокійно так гукає, і каже хлопці, він тут, сюди.

А поруч хлопчик маленький в тієї жінки на руках, вона його тримає міцно, але і його намагаються відібрати, кудись забрати, Микола виривається і тікає, забуває і про жінку, і про хлопчика, сам рятується.

Потім падає, і все як в тумані, прокидається вже під ранок в лісі, поруч з тією зупинкою, дивиться на телефон, а там десятки пропущених, а він, він не зміг відповісти, був надто нетверезий.

Передзвонює тещі, а та каже, Нати, жінки більше немає, і сина немає, вони їхали з міста ввечері, автобус зламався, пішли навпростець, на них напали якісь нелюди, словом немає, і заридала.

Ната до цього телефон новий купила, старий в ремонт здала, номер тільки колишнього чоловіка знала, йому і дзвонила, щоб врятував.

Їх доречі недалеко від тієї зупинки і знайшли. Колю після того ніхто не бачив, люди подейкують, що він ходить там іноді, біля зупинки тієї, то там вночі тепер і ставати страшно. Ака історія, вигадка чи ні, вам вирішувати, але може якби не оковита, то як мінімум 3 життя зараз би були врятовані, хто зна.

Author

Recent Posts

Усьому свій термін, і пізні діти – це справді особлива нагорода за терпіння…

Осінь того року видалася довга, задумлива. Листя з беріз уже облетіло, накривши землю строкатою ковдрою,…

13 години ago

– Віро, почекай, я все поясню! Це вона до мене чіплялася, я не хотів…

- Ти мені зраджуєш? - Запитала Віра прямо. Андрій усміхнувся і похитав головою, ніби вона…

17 години ago

– У мене ж навіть солі не вистачить, щоб борщ на всю ораву посолити! – А ми його і не солоний посьорбаємо, – весело відповів Андрій дружині

Андрій із Наталкою, ну прямо одразу добре жити стали. Покохали. Весілля хороше зіграли. І з…

18 години ago