Я йшла по вулиці і думала, коли ж вже закінчиться цей день, коли я спокійно зможу видихнути і зайнятися чимось, що мене розслабить.
Думала про те, що в моїх однолітків і друзів вже давно є сім’ї, діти, а в деяких навіть ось ось внучка родиться, а я ще досі самотня, нема мені за ким доглядати, нема кому дарувати свою гідність і турботу.
Сіла в електричку, вона була остання, людей в вагоні мало, та і ті розбіглися по станціям, лишилася я і ще одна дівчина, ми мабуть обидві на кінцеву.
Тут чую телефонний дзвінок, обривки фраз:
“-Так, хліб купила, що ви з татком робили, пекли млинці, але замастили килим на кухні, ну нічого, я приїду разом відперем, а чи вже почистили, мої ви помічники. А тато що робить, секрет?
Куди це ви зібралися,я вже через хвилин 7 буду виходити, чую липучка на взутті тріснула, і двері стукнули, ви на вулицю чи що? Ну добре донечко давай, слухай тата, я вже.”
Коли ми під’їхали до станції і вийшли я побачила усміхнену дівчинку років 5, на руках у чоловіка, судячи по синій шапочці хлопчик років 2, щаслива дівчина.
Коли я йшла, дівчинка посміхнулась мені і простягла повітряну кульку, запевнила, що я можу лишити її собі, що це подарунок. Я йшла, дивилася на кульку і думала, думала про те яка щаслива ця жінка, думала про те, як би я хотіла опинитися на її місці.
Телефонний дзвінок перервав мої думки.
-Ало, мам, так я зайду зараз до тебе, ти пам’ятаєш ту сукню весільну, яку ти шила під замовлення, але за неї аванс дали, та не забрали, так так, тоді наречена завагітніла і не змогла втиснутися.
Так от, мам, діставай, міряти будемо, прийду розкажу. Тепер дзвонила вже я, думала казати чи ні, але скажу так, якщо трубку візьме зараз. – Ало, Петь, привіт, давай одружимося.
-Що, все життя мріяв, сукня є, каблучки на тобі, так, я теж тебе люблю до завтра. Петя мені подобався, він був сильний і ніжний, не принц, статками не блищав, але чоловік надійний, на хвилинку я закрила очі і почула як кричить і когось гукає маленька дівчинка.
Вона казала “мамо, мамо” я відкрила очі і зрозуміла, що це мені не здалося, гукало мене те саме дівча, яке подарувало кульку, Петя вийшов з будинку і познайомив нас, сестра, зять і племінники, а це доречі Даринка, назвали так само як тебе, і кулька в тебе така ж, де взяла?
Я віддала кульку Дарині і представилася нареченою Петі, всі були щасливі і задоволені. Цікаво, що Петя навіть не здогадується, як його сестра змінила його тим, що з’явилася в потрібному місці в потрібний час.
