Знайшов майбутню дружину коли пішов за кропивою у темну лісосмугу…

2006 рiк. Вечір. Село. Бабуся варить зелений борщ з яйцем і зеленню. У самий останній момент згадує, що потрібно б було кропиви трохи свіжої для борщу. Відправляє мене за кропивою.

У городі кропиви не було. Потрібно було йти до лісосмуги. Там з однієї зі сторін цілі зарості кропиви. Взяв секатор, рукавички і ганчірку.

Поки дійшов уже сонце майже сіло. Темрява – хоч око виколи. Знайшов кропиву. Зрізав відразу десяток тоненьких стебел. Поклав їх в тканину, замотав і почав вибиратися.

І стикаюся з дівчиною, вивернувшись зі стежки. Вона на землі сіла. Я в іншу сторону шарахнувся. Вся кропива розсипалася.

– Че, за кропивою ходив?

– Ага.

– Що готуєте?

– Зелений борщ. А ти?

– Оладки.

Так і познайомилися. Хто б міг подумати, що з дівчиною можна познайомитися при таких обставинах.

P.S. Оладки вона готує просто божественні

You cannot copy content of this page