2006 рiк. Вечір. Село. Бабуся варить зелений борщ з яйцем і зеленню. У самий останній момент згадує, що потрібно б було кропиви трохи свіжої для борщу. Відправляє мене за кропивою.
У городі кропиви не було. Потрібно було йти до лісосмуги. Там з однієї зі сторін цілі зарості кропиви. Взяв секатор, рукавички і ганчірку.
Поки дійшов уже сонце майже сіло. Темрява – хоч око виколи. Знайшов кропиву. Зрізав відразу десяток тоненьких стебел. Поклав їх в тканину, замотав і почав вибиратися.
І стикаюся з дівчиною, вивернувшись зі стежки. Вона на землі сіла. Я в іншу сторону шарахнувся. Вся кропива розсипалася.
– Че, за кропивою ходив?
– Ага.
– Що готуєте?
– Зелений борщ. А ти?
– Оладки.
Так і познайомилися. Хто б міг подумати, що з дівчиною можна познайомитися при таких обставинах.
P.S. Оладки вона готує просто божественні
Як пощастило Марії вийти заміж за Віталія? Їй ставлять таке питання всі, кому не ліньки.…
Щоліта Лєра та Ваня зникали. У буквальному значенні. Ще навесні вони часто їздили до батьків,…
Павло був один у батьків. Пізня дитина, світло у вікні. Спадкоємця довго-довго чекали, а виріс…
- Мамо, ти зовсім з розуму вижила?! - Гнат влетів у передпокій. Кинув ключі на…
- Ти зовсім… Ніно! Рідній матері подзвонити раз на два тижні для тебе великий подвиг!…
Валіза впала з антресолей прямо зятю під ноги. Сергій відстрибнув, поправив окуляри, потім сів навпочіпки.…