Ми з Наталею зустрічаємося з 11-го класу. Разом вступили до столичного вишу, щоб не розлучатися. Разом його закінчили: вона із червоним дипломом, а я з трійками у додатку.
Гуманітарій з мене вийшов ніякий, тому я майже відразу зайнявся самоосвітою і занурився в айті.
Взагалі, я міг давно закинути універ, але пообіцяв Наталці, що диплом отримаю. Я звик завжди тримати слово, хоч би чого це стосувалося.
В університетські роки ми жили у гуртожитку. А після випуску вирішили з’їхатися та орендували невелику квартирку в одному із спальних районів.
Спочатку було нелегко, хоч я був певен, що після стількох років, проведених разом, проблем побутового характеру ми не матимемо. Однак у житті всяке трапляється. Бували й сварки, й образи. Вважаю, що це нормально.
Незважаючи на всі труднощі, я любив Наталку і хотів прожити з нею решту свого життя. Іноді мріяв про весілля та дітей. Бачив себе в ролі дбайливого чоловіка та батька.
Але в той же час одружуватися я думав ближче до 30 років. Хотілося стати на ноги, закріпитися на роботі і нічого не потребувати. Зізнаюся, з Наталкою ми це ніколи не обговорювали. Хоча я давно думав про те, що, напевно, Наталя чекає, коли ж я зроблю їй пропозицію. Крім того, на мене почала тиснути мати:
«Артеме, ти поки дозрієш, я вже постаріти встигну! Я вже і онуків хочу взагалі-то. Давай дуй у ювелірний за обручкою».
Я довго думав і вирішив, що мама має рацію. На той час я вже непогано заробляв та відкладав гроші. На кільце скупитися не став і вибрав із мамою найкрасивіше. А потім запросив Наталю на вечерю до ресторану: саме наближалася річниця наших стосунків.
Наталочка в мене і так красуня, але того вечора вона перевершила саму себе. Розкішна сукня, зачіска та макіяж – вона ніби знала, що я зроблю їй пропозицію!
Але насправді все виявилося зовсім інакше. Коли в присутності всього залу я став на одне коліно і простягнув Наталці обручку, вона різко змінилася в обличчі. У фільмах зазвичай у цей момент дівчата починають плакати від щастя та кидатися на плечі своїм хлопцям із радісним «так» на вустах.
А ось моя Наталка лише незручно усміхнулася і сказала: «Милий, мені треба подумати».
Я навіть уявити не міг, що таке можливо. Як сприймати її відмову вийти за мене заміж? Залишок вечора ми провели мовчки.
Наступного дня я сказав, що мені треба провідати маму і поїхав до села. Насправді мені хотілося подумати, що робити далі.
Є гостре відчуття, що нашим стосункам кінець. Інакше чому вона мені відмовила?
Мама каже, щоб я не робив поспішних висновків. Але я бачу, що її ставлення до Наталки різко змінилося. Вона вже й сама не хоче, щоб моя дівчина ставала її невісткою. І мені від цього боляче.
Я вдома вже кілька днів, але Наталя мені так ніколи і не подзвонила. Не розумію, що відбувається, і що я зробив не так!
Мама все життя відмовляла мені у підтримці, навіть у найменшій. А ще вона ніколи не…
Насправді ніщо не віщувало біди. Зрозуміло, я помічала, що Андрій завжди виглядає з голочки, обожнює…
Я дуже рада, що мама зважилася у свої сорок вісім років почати все з чистого…
Моя сестра минулого року отримала цікаву пропозицію щодо роботи та поїхала за контрактом на чотири…
Наша сім'я не скажу, що була дуже багатою, але цілком заможною. Батьки оплатили нам з…
Мій чоловік - Андрій - єдиний "дорогоцінний синочок" Тамари Павлівни. Чи треба говорити, що вона…