fbpx

Ангеліна прийшла попрощатися з Іваном…

– А давай наввипередки до гірки? – запропонував він їй, передчуваючи перемогу.
– Неа, – відмовилася вона, – Вихователька сказала не бігати. Дістанеться потім.

– Здаєшся? – Сказав він її і засміявся образливо.
– Ось ще, – фиркнула вона і рвонула з місця до гірці.

Потім вони сиділи в групі, покарані, під наглядом нянечки, дивилися у вікно як гуляють інші і ображалися одне на одного і на виховательку.

– Казала тобі – потрапить, – бурчала вона.
– Я б тебе перегнав обов’язково, – ображався він, – Ти нечесно побігла. Я не приготувався …

– А сперечаємося, я швидше тебе читаю? – запропонував він їй.
– Хахаха, – прийняла вона парі, – Ось перевірятимуть техніку читання і подивимося. Якщо я швидше – будеш мій портфель до дому і до школи тягати весь тиждень.
– А якщо я – віддаєш мені свої яблука весь тиждень! – погодився він.

Потім він сопів по дорозі з двома ранцями і бурчав:

– Ну і що! Зате ти не запам’ятовуєш, що читаєш, і пишеш повільніше. Сперечаємося? ..
– А давай пограємо, – запропонував він, – Наче б я лицар, а ти ніби дама серця.

– Дурень, – чомусь образилася вона.
– Слабо? – засміявся він, – Слабо бентежитися, побачивши мене? І дурнем не обзивати теж слабо.
– І нічого не слабо, – повелася вона, – Тоді ось що. Ти мене теж дурепою не обзивати і захищаєш.

– Само собою, – кивнув він, – А ти мені алгебру вирішуєш. Чи не лицарська ця справа.
– А ти мені твори пишеш, – захихотіла вона, – Брехати і складати – якраз лицарська справа.

А потім він виправдовувався в телефон:

– А не треба було себе як дурепа поводити. Тоді ніхто б дурепою і не назвав. Я, до речі, і вибачився відразу …
– Ти зможеш зіграти закоханого в мене? – запитала вона.

– Насилу, – єхидно відповів він, – Я тебе дуже добре знаю. А що трапилось?
– На вечірку запросили. А однією йти не хочеться. Будуть пропонувати будь-яке.

– Нуу … Я навіть не знаю, – простягнув він.
– Слабо? – Сказала вона.

– І нічого не слабо, – прийняв він пропозицію, – З тебе пачка сигар, до речі.
– За що? – не зрозуміла вона.

– Ескорт нині дорогий, – розвів руками він.

А по дорозі додому він бурчав:

– Зіграй закоханого, зіграй закоханого. А сама по пиці лупить ні за що … Закохані, між іншим, цілуватися лізуть зазвичай …
– Що це? – запитала вона.

– Кільце. Чи не очевидно хіба? – промимрив він.
– Якась нова гра затівається?

– Угу. Давай в чоловіка і дружину пограємо, – випалив він.
– Треба подумати, – кивнула вона.

– Слабо? – Сказав він.

– І нічого не слабо, – протягнула вона – А ми не загралися?
– Так розлучимося якщо що. Тільки й того, – хмикнув він.

А потім він виправдовувався:

– А звідки мені знати, як пропозиції робляться? Я ж в перший раз пропоную. Ну хочеш, ще раз спробую? Мені не слабо.

– Зіграємо в батьків? – запропонувала вона.
– Давай. У моїх або в твоїх? – погодився він.

– Дурень. У батьків власної дитини. Слабо?
– Ого як, – задумався він, – Не слабо, звичайно, але важко, мабуть …

– Здаешься? – засмутилася вона.
– Не не. Коли це я тобі здавався? Граю, звичайно, – зважився він.

– Ускладнюємо гру. Ти тепер граєш в бабусю.
– Правда? – не повірила вона.
– 3900, – кивнув він, – Пацан. Слабо тобі в бабусю зіграти?

– А ти в даному випадку будь-що граєш?
– У чоловіка бабусі, – засміявся він, – Нерозумно мені в бабусю грати.

– В дідуся. Як би ти тут не молодий, – засміялася вона, – Або слабо?
– Куди я подінуся-то …

Вона сиділа біля його ліжка і плакала:

– Здаешься? Ти здаєшся чи що? Виходиш з гри? Слабо ще пограти?
– Угу. Схоже, що так, – відповів він, – Непогано пограли, так?

– Ти програв, раз здаєшся. Зрозумів? Програв.
– Спірне твердження, – посміхнувся він і помер.

Related Post

Коханцем моєї подруги виявився мій чоловікКоханцем моєї подруги виявився мій чоловік

Після десяти років спільного життя чоловік сказав, що нам треба розлучитися, бо вже давно любить іншу жінку. Для мене це було так несподівано, що я одразу йому не повірила, думала,

Бабусю, а я вже доросла, спитала вагітна внучка якій вже 21Бабусю, а я вже доросла, спитала вагітна внучка якій вже 21

Мам, коли ти навчишся вже слухати моїх порад? – все бісилася Руслана. Мамо, мені вже 26, я можу сама тобі розказати як треба правильно ті пироги пекти, і як одяг

Після моєї вагітності чоловік не робить те, що потрібноПісля моєї вагітності чоловік не робить те, що потрібно

Я вагітна, на восьмому місяці і чоловік раптом перестав мені допомагати. Він і раніше не дуже-то брав участь у домашніх справах, а тут зовсім розслабився. Коли ми починали жити разом,