Бабуся моя в юності була красунею, при цьому була дуже працьовита. Час був післявоєнний, і вона як старша дочка годувала всю сім’ю. Прадіда поховали. Ось вона і намагалася: то на комбайні з ранку до пізнього вечора, то з худобою поралася, то городом займалася, то по гриби і ягоди в ліс, то за травами для чаю.
Женихи і їх матері на неї як на зразок хазяйновитість дивилися. Та й красива вона була дуже. Про її сватання окремо напишу. Хотілося розповісти про те, як діда – чоловіка її – причарували. Ох, і знатний він був, шибеник, гармоніст, перший красень – свекруха на колінах у неї стояла, просила руки.
Вийшла-таки бабуся за нього, і поїхали вони в місто. У місті влаштувалися з сільською працьовитістю швидко – відбудували будинок, телевізор з маленьким екраном вся вулиця до них ходила дивитися. Купили Волгу. Тоді в 60-х це було небаченою розкішшю. Загалом, жили і не бідували – міцний будинок (повна чаша), в сім’ї мир і злагода.
Та ось тільки після міцного становлення сім’ї запала на діда жінка, чи то з користю, чи то від любові. Приворожила, звісно, та жінка його, та так, що з дідом стало коїтися неймовірне. Він став як звір. Ясна річ, йшов періодично до коханки. Та й у самому кінці, переступивши через дітей, пішов назовсім.
Як розповідала бабуся, за його словами, до будинку не міг підійти, каже, гівном несло. А в будинку з котушок з’їжджав: то могили у дворі копав – поховати заживо хотів її, маленьку мою маму і дядька, тоді ще зовсім малюка, то з ножем на них кидався, то трощив все, то руку на бабусю піднімав.
Благо завжди сусіди рятували. Міліція йому видала попередження – не підходити до родини близько. Плакав він багато, жалівся, казав, що жив з коханкою, але додому тягнуло, сім’ю страшно любив. Але як тільки під’їжджав до двору, повторювалося те ж саме.
Також говорив, що навіть на вулиці від бабусі і від дітей запах смороду йшов. Бабуся знала, як прибрати це чаклунство було, та ось боялася вона сильно.
Сенс був у тому, що потрібно було дідові ніс розбити і хусткою з його кров’ю його обличчя утерти, і пелена б з очей діда спала, і приворот був би знятий. Але нажаль. Не змогла. Та й як величезному мужику ніс розбити? Вб’є адже.
На жаль, дід прожив недовго, розбився на своїй гарній Волзі на смерть. Та й не дивно, при сильних приворотах не живуть довго. Кажуть, що коханка приходила його на похорони, та ось тільки мати діда її прогнала з похорону. Історію діда і бабусі пам’ятає вся вулиця. Особливо про три ямки, в яких він хотів їх поховати під яблунею. Загалом, хлопці і дівчата, бережіть свої сім’ї і не підпускайте різних “муз” до себе, щоб себе і сім’ю свою вберегти. На цьому все.
- Мамо, ти зовсім з розуму вижила?! - Гнат влетів у передпокій. Кинув ключі на…
- Ти зовсім… Ніно! Рідній матері подзвонити раз на два тижні для тебе великий подвиг!…
Валіза впала з антресолей прямо зятю під ноги. Сергій відстрибнув, поправив окуляри, потім сів навпочіпки.…
Той, хто скаже, що до шлюбу Олег підходив винятково розважливо, буде неправий. Зовсім неправий. До…
Віра була симпатичною скромною дівчиною. Її подружки вже з восьмого класу почали зустрічатись з хлопчиками,…
Ольга повернулася додому пізно ввечері після зміни. Жовтнева темрява вже огорнула місто, ноги гули від…