Після обіду до Інги прийшов Юра з Ольгою. (це продовження другої частини історії)
– Так, мама, налякала ти нас. – син з ніжністю гладив Інгу по руці. – Що ж ти удумала?
– Тепер все буде добре. Пробач мене, синку. – Тихенько прошепотіла Інга. – А де тато? Коли він прийде?
– Тато? – перепитав Юра, і переглянувся з нареченою. – А що, він був тут, він знайшовся?
– Тобі не сказали? Це він мене врятував і викликав швидку! – Від хвилювання Інга закашляла. – Ось квіти приніс. Мої улюблені.
Інга очима показала на що стоїть на підвіконні букет з білих троянд.
– Мама, тебе знайшов і викликав швидку якийсь Стас, сказав, що твій знайомий. Ти втратила багато крові і його кров перелили тобі. У вас однакова група, перша.
Інга здригнулася. Картковий будиночок надії розвалився на очах.
– Я б віддав тобі свою кров, але ти ж знаєш, у мене як у тата друга група, тобі не підходить. – Юра знову подивився на наречену. – Цей Стас був з тобою весь цей час. Тільки сьогодні вранці поїхав. Це він мені подзвонив і сказав, що ти прийшла в себе.
Інга мовчки дивилася в стелю.
– Мама? – Юра, взяв руку Інги. – Тобі погано? Оля поклич лікаря!
Інгу виписали з лікарні через п’ять днів. Вона знову опинилася в обіймах обридлої квартири. Березень закінчився і квітень встиг вже приголубити поки ще боязким весняним теплом. Інга потроху виходила гуляти спочатку у дворі, а потім і в що знаходиться неподалік парк. Там вона й зустріла Стаса.
Елегантно одягнений він підійшов до Інги і простягнув їй букет з білих троянд. Жінка мимоволі відмахнулася.
– Здрастуй. – Невпевнено вимовив коханець.
– Слава Богу тобі стало легше.
– Дякую за допомогу. – Стас був неприємний Інзі. Він нагадав їй ту ніч, коли вона востаннє бачила Сергія. – Але не приходь більше. Те, що сталося було моєю помилкою, страшною помилкою!
Стас якось винувато згорбився, ніби хотів стати менше.
– Пробач мене, якщо я тебе чимось образив.
– Нічим ти мене не образив. – Інга, поправила шарф. – У всьому винна я сама, тільки я. Вибач.
Вона повернулась. і повільно пішла по відталої алеї …
… Нарада підходила до кінця, коли начальник відділу з розшуку зниклих людей, підполковник Мезенцев зняв окуляри і своїми короткозорими очима подивився на Прохорцева.
– Що у нас по непізнаних трупах.
– Інформація є по всьому, крім грудневого. – Бадьоро доповів капітан. – Ну того, який з ДТП на кільцевій, без документів. Все згоріло на підводному човні, бензобак вибухнув. Знайшли тільки обгорілу квитанцію з ювелірного магазину на дорогий платиновий перстень з діамантом. Видать не бідний був … Побували в магазині. Там продавці помінялися, ніхто його не згадав.
– Пишіть рапорт і закривайте справу. Вільні. – Підполковник відкинувся в кріслі. День тільки починався і не віщував нічого доброго …
… Через півроку Інга оформила розлучення з Сергієм і вийшла заміж за Стаса …
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…