Ми з моїм хлопцем зустрічаємося майже рік. Три місяці тому він зробив мені пропозицію. Начебто у нас «любов з першого погляду», але з кожним місяцем мене все більше бентежить те, що він вже був одружений і розірвав відносини.
Дітей у нього немає. Стверджує, що не хотів одружуватися на тій жінці, а на мені – хоче. Іноді я думаю, що не варто виходити заміж, він мене кине, я йому не потрібна. Мені страшно.
Ми стали все частіше сваритися через всякі дрібниці. Іноді таке відчуття, що мені з ним погано, а без нього ще гірше. Що мені зробити, щоб все було добре і ми не сварилися?
Анна, 21 рік
Мені здається, що питання не в ньому, а в вас. Якби він не був одружений і не розлучився, можливо, було б щось інше, що почало б лякати вас. З кожним місяцем ви все більше лякаєте самі себе, тільки, можливо, не підозрюєте про це. Фокус уваги зміщений на чоловіка, немов він не надав достатньо доказів, що шлюб – це надійно, що в шлюбі можна втриматися і почувати себе комфортно і благополучно.
«Він мене кине, я йому не потрібна, мені страшно, з ним погано, без нього ще гірше». Ви всередині чините опір сімейним відносинам. Це може відбуватися через те, що ви бачили, наприклад, в батьківській родині, в своєму оточенні або через те, що вам говорили авторитетні для вас люди.
Ви можете боятися того, що ще не пробували. Невідомість лякає, наростає тривожність, яка виникає при необхідності приймати рішення, зближуватися з людиною, брати на себе якісь зобов’язання. Немов ви потрапляєте в пастку. Шлюб-пастка.
Але відчуття у вас такі не через чоловіка, а через те, що ви сприймаєте шлюб як загрозу. Подумайте, чого ви боїтеся насправді? Що ви не здатні створювати міцні відносини, недостатньо цікаві, щоб бути з вами багато років, що з вами щось не так? Або це вже було з кимось, за ким ви спостерігали багато років? І тепер за аналогією ви думаєте, що ви робите ту ж помилку (або можете зробите).
Ваші переживання схожі на втечу. Можливо, вам настільки страшно, що ви готові навмисно погіршувати відносини, щоб була причина відмовити і вийти з них, тільки б не створювати сім’ю. Подумайте, може, пропозиція вийти заміж налякала вас, ви опинилися не готові до цього? Хоча могли думати раніше, що все добре і це те, до чого ви прагнете.
Сварками ви користуєтеся, щоб уникнути шлюбу, тому суть питання не в тому, що зробити, щоб не було сварок, а в тому, чому вам потрібно захищатися, уникати шлюбу. Ви можете бути переконані, що хороших сімей немає, принаймні, у вас не може бути.
Чому? На підставі чого формувалося ваше уявлення про сім’ю? Що ви знаєте про це? Сім’я обов’язково руйнується, і все погано закінчується? Ви зіткнулися з самою собою, дізналися, що є щось, що не опрацьовано в вас, якась тривога. Її треба вивчити. Може бути, ви в принципі не знаходите шлюб чимось привабливим для вас, надійним і безпечним?
Варто розібратися в цьому питанні, щоб ви могли в подальшому спокійно підпускати до себе людей і відчувати справжню близькість.
