Головна

Життєві історії

До пенсії залишилося два роки. А тут можна й після пенсії попрацювати. Зарплата вісім тисяч та премії бувають. Хоч з Дмитром поживемо нормально.
Життєві історії 0
Жінка у відділі кадрів міської ради оформила документи на нову співробітницю. Потім зателефонувала: – Інно Андріївно зайдіть до мене! Тут ваша нова співробітниця. Незабаром та зайшла у кабінет
– Олексію, ти про що? – спокійно спитала мати. – Мені твоя дружина влітку сказала, що вам моя консервація й на хрін не потрібна. Що це моє хобі! І що з цього приводу мені краще не дзвонити. Альоша повільно обернувся до Христини. – Ти що, це їй сказала?
Життєві історії 0
– Синку, коли приїдете? – Запитала Ольга. – Я вже все підготувала. Розсаду, підгодовування, інструменти. Тільки на вас чекаю. На тому кінці замовкли. Ольга чекала на відповідь, але
– А Михайло сьогодні знову не вдома ночує? – не витримала Ніна. – Знову на своїй мийці залишиться? – Ну мамо, ну що ти мені настрій псуєш? Думаєш він там із кимось, обманює мене?
Життєві історії 0
– Я зайду до вас увечері, добре мамо? Ненадовго, забрати деякі речі, – запитала донька Оля у мами. – Оля, ну звичайно заходь, ти одна чи Михайлом, він
– Ану – пішли геть! – несподівано скомандував завжди тихий тато. Дорослі дочки постали перед ним зовсім в іншому світлі – зовсім несприятливому
Життєві історії 0
– Що – і пиріг ця спекла? – Поцікавилася Світлана. І єхидно додала: – Як же вона хоче заміж – прямо з трусів вистрибує! Марина єхидно хихикнула. –
-Марино, Анатолію, не дивуйтесь, у мене до вас буде досить дивне прохання. Отже… Ми вас дуже просимо! Усиновіть для нас із татом хлопчика, будь ласка! Нам не дадуть за віком та й з інших причин…
Життєві історії 0
Марина з чоловіком Анатолієм прямо забігли у батьківську квартиру! -Мамо, тату, привіт! Ви просили нас терміново приїхати! Що ж трапилося? – разом прокричали вони. Взагалі-то трапилося все вже
– Мамо, – сказав Женька – У Римми у квартирі ремонт. Підлогу стелять, проводку міняють. У тещі тісно, ​​тож… – Тому, – сказала Римма за нього, – ми подумали: поживемо поки що тут до осені, поки в мене ремонт закінчать. А ви, Тетяно Іванівно… Ну, куди-небудь подінетесь, так?
Життєві історії 0
Женя з Риммою приїхали в суботу вранці, з валізами та з букетом жоржин. Я зраділа. Женька приїхав, уже добре. Обійняла його, уткнулася носом у куртку, відчула чужий запах
З Борисом знайомляться жінки… Ніна посміхнулася. Вже давно вона не думала про чоловіка у такому ключі. Вони давно разом, так спокійно живуть. Таке комфортне життя дорослих людей, де нема місця пристрасті.
Життєві історії 0
Ніна прокинулася о восьмій ранку. Вчора до півночі вони з друзями відзначали ювілей її чоловіка Бориса. П’ятдесят років – солідна дата, краще було б відзначити у ресторані, але
Виписали її, грошей не вистачає, ще й свекруха виказує, мовляв, ти вилежуєшся, а я з твоїми дітьми сиджу, годую їх, напуваю. Досить! Забирай дітлахів, давай вже вчися з проблемами сама розбиратися
Життєві історії 0
Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона тільки-но відкрила баночку абрикосового варення, як задзвенів її телефон. Жінка глянула на екран й
– Ви не отримаєте за неї жодної гривні! – Аліна дивилася прямо на нього. – Це каблучка мого батька. Моя молодша сестра Юля поцупила її, щоб сплатити собі губи
Життєві історії 0
Аліна до болю вдавила пальці в екран смартфона. Серед десятків оголошень про продаж старої техніки та поношеного одягу яскраво виділялася одна фотографія. На потертому столі лежала масивна золота
– У сенсі анульовано? – він ступив до Даші. – Ти скасувала квитки? Ми ж завтра виїжджаємо! – Це не я! – Даша тицьнула пальцем у Ганну. – Це вона влізла в мій обліковий запис
Життєві історії 0
На екрані ноутбука, який Даша безтурботно залишила відкритим на кухонному столі, світилася сторінка бронювання: рейс Жешув – Тенеріфе успішно сплачено, пасажири – Дар’я Шевчук та Ігор Ковальов. В

You cannot copy content of this page