– Напевно, знову пройдисвіт якийсь! І як вони тільки дізнаються, у яких квартирах мешкають довірливі, самотні, пенсіонери?
Вадим тільки підійшов до дверей, підніс руку до дзвінка, і тут його ніс почув солодкий запах пирога з яблуками. Вадим глибоко втягнув ароматне повітря і відразу побачив себе
– Ліліє! – Євген раптом звернувся до колишньої дружини. – А ти чого така сумна? Хильни, розслабся. Дивишся, і собі когось знайдеш… ну, з тих, кому за шістдесят. Я ж не зла людина, я тобі поганого не бажаю
– Мамо, ти тільки не спізнюйся, будь ласка, – голос доньки звучав напружено. – Ми вже біля церкви. Ти ж пам’ятаєш, у якому ресторані буде бенкет потім? –
– Вікторіє, скільки можна? Вони вже пів року, як одружені. Пора б і звикнути! – Звикнути до чого, Сергію? До того, що мій єдиний син, красень з блискучим майбутнім, вибрав жінку, яка на вісім років старша за нього? – У неї вже життя наполовину прожите, багаж за спиною, дитина від іншого чоловіка. Про що він думав?
– Ну от, приїхали, – тихо промовила Вікторія Андріївна, звертаючись до чоловіка, який сидів у кріслі з газетою. – Знову повним складом. Сергій Петрович навіть не підняв голови.
– Як була неробою, так і залишилася! – Бурчав чоловік на дружину, яка щойно вийшла на пенсію
– Ну, мамуль, які плани на перший вільний та безробітний день? Га, пенсіонерко? – весело спитала Олена. Ірина непевно знизала плечима. – Висплюсь, нарешті. Вимкну цей проклятий будильник
– Хотіла привітати вас із новосіллям, – сестричка Єлизавета зайшла до передпокою і гидливо прикрила носа мереживною хустинкою. – Але, бачу, вітати тут особливо нема з чим. Хіба що з придбанням особистого звалища…
– Хотіла привітати вас із новосіллям, – сестричка Єлизавета зайшла до передпокою і гидливо прикрила носа мереживною хустинкою. – Але, бачу, вітати тут особливо нема з чим. Хіба
– Ти повернулася… – прошепотів він, боячись розбудити дитину. – Господи, приїхала нарешті … Алісо, це було пекло. – Чому ж? – Аліса пройшла на кухню і гидливо оглянула безладдя. – Ти ж казав, що твоя мати справлялася. І техніка вся є. Що пішло не так?
– Алісо, я вдома! – долинув з коридору голос чоловіка. – Слухай, ну й тягнучки сьогодні. Голодний, як вовк. Що у нас на вечерю? Аліса повільно підвелася зі
— Коли мати приїде? — питала вона все бабу Зіну. — Як влаштує особисте життя, так і приїде, — казала бабуся. Що таке “влаштувати особисте життя” маленька Віра не зовсім розуміла. Але перепитувати не наважувалася
Чому мама з татом не стали жити разом, Віра так ніколи й не дізналася. Їй було три роки, коли батьки розійшлися. Мама з маленькою Вірою повернулася з міста
– Я нікуди не поїду! – Максиме, не починай! Там школа краща, там… – Ти стільки років не хотіла мене забирати, мамо! А зараз що змінилося?
Максим вивантажував із машини пакети з продуктами, а я стояла біля вікна і дивилася на нього через фіранку. Мені сімдесят чотири. Що вже тут, віку, коли починаєш рахувати
Ти ж просто так брата відвідати не можеш. Віра посміхнулася. – Та ну тебе, Олексію. Адже знаєш, що я вся у справах! – Ще б пак! Ти у нас вся ділова! Брат і сестра засміялися. – Ні, Олексію, я ж абсолютно серйозно. Допоможеш мені?
Олексій їхав на так підробіток. Взагалі-то він не любив такого роду підробітки, але цього разу просто не міг відмовити, бо попросила його, ні хто інша, як його сестра
– І що, що іпотека? Ви обоє працюєте, квартира є, дитина здорова. Невже сестрі не допоможеш? – Мамо, вона вам із батьком три роки не повертає! – Ну, то інше було! Там своя історія. А зараз у неї бізнес горить
Двісті тисяч гривень вони накопичували два роки. Не відкладали легко – заощаджували. Марина вела таблицю витрат у телефоні, Віктор підробляв у вихідні – брав замовлення на дрібний ремонт

You cannot copy content of this page