Життєві історії
Ніна поспішала додому. Вже була десята година вечора хотілося швидше дістатися дому, повечеряти і лягти спати. Втомилася сьогодні. Чоловік удома вже, вечеря готова, син нагодований. Ніна працювала у
— Діти, дайте йому спокій, він уже старенький, у нього і ноги хворі і… — Даша не встигла домовити, бо слухавку з її рук вирвав батько, від якого
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена не за погодою, надто легко. Жінка обернулася. Це була Тетяна, невістка Наталії, вже
Марина не могла всидіти на місці. Завтра їй належало вийти заміж за Артема, з яким вона зустрічалася майже п’ять років. Батьки по обидва боки були раді, що пара
– У сенсі – витратила?! Ти це серйозно зараз кажеш? – голос Маргарити затремтів від люті й образи. – На що можна було спустити такі гроші, мамо?! –
Пластик плавився з нудотним солодкуватим запахом, а гарне блакитне підсвічування дна блимало, наче пошкоджене око. Ірина стояла перед конфоркою та дивилася на те, що ще вчора було її
Дізнавшись, що дитина народилася калікою, її мати одинадцять років тому написала «відмовну». Цю заяву Сашко бачив сам, коли відносив особисті справи до медпункту. Медсестра дала йому папки, а
Початок літа дві тисячі дванадцятого року. День сонячний та ясний. Таким же ясним здавалося Насті та Олегу їхнє майбутнє. Ще два-три тижні, і вони отримають дипломи. Настя вже
– Вова, ти знову гроші десь заникав? – Світлана переривала кишені його куртки. – Точно пам’ятаєш, що клав у гаманець? – Світлано, я ж не ідіот! Вчора було
Дівчинці було всього два роки, коли її мама зрадила. Відвела до дитячої поліклініки, ніби на прийом, посадила на стілець і попросила жінок, які в коридорі, хвилинку пригледіти за