Життєві історії
– Мишко, поїдьмо відпочинемо! Кудись до моря. Олеся замріяно подивилася у вікно, ніби уявляла шум прибою. А потім знову повернулася до чоловіка. – Ну так що, Мишко? Що
– Лєнка, привіт, ти вдома? – Запитала в Олени дружина її брата, Карина. – Поки що вдома, але за годину поїду. – А куди це ти зібралася? –
— Ти знущаєшся, Пашо? — Віра стояла посеред кімнати, обхопивши себе руками, наче намагаючись захиститися від холоду, що раптово огорнув їхню квартиру. — Купальні шорти? Крем від засмаги?
— Васю, це ти? — Так, мамо! — Васильку, чому так пізно? — Мамо, я був у Діми, займалися разом. — Невже аж до темряви? — Пробач, мамо,
Ліля з батьком уже стояли в передпокої й були готові вийти з дому, коли до них у двері почали дзвонити та стукати: – Виходь! Виходь негайно! – кричала
Кузя продовжував наближатися до дверей під’їзду, намагаючись потрапити всередину, але його знову і знову проганяли. Він уже й не пам’ятав, скільки разів робив ці спроби, а в душі
– Доброго дня, сусідко! – почула Дарина чоловічий голос. Від цих слів вона стрепенулася, розігнула спину від грядки, яку полола, забрала з чола волосся, що прилипло від спеки.
Дзвінок у двері пролунав надто голосно. Віра здригнулася, але відкривати не поспішала, сподіваючись на те, що несподіваний гість піде і дасть їй спокій. Однак цього не сталося. Навпаки,
– Що має статися, щоб ти нарешті помітив, наскільки мене це дратує? – Ніна різко обернулася до чоловіка і мало не випустила з рук секатора. – Піна повинна
Микола цілий день на роботі все думав про свою дружину Ірину. Вона вчора зварила обід і почала генеральне прибирання в квартирі! Його це так порадувало, але він не