Головна

Життєві історії

Правда матері…
Життєві історії 0
Мати зателефонувала у четвер. Варвара взяла слухавку, піднесла до вуха і не промовила жодного слова. На тому кінці почулося дихання, тихе покашлювання, потім голос, прохальний, з надломом на
– Не надумайте тільки ще народити дитину, щоб замінити нашу дівчинку! Це буде зрада щодо Наталочки.
Життєві історії 0
Раїсу Іванівну було не втішити. Її онука Наталка заслабла і її не стало… Наталі було сімнадцять, вона була копія бабусі в юності. Для Раїси Іванівни весь сенс життя
– Мамо, чим це так смачно пахне? – на кухню прошмигнув дев’ятирічний син Оксани Миколка. – Удачею та везінням, – розсміялася Оксана. – Сьогодні, вам казково пощастило, на вечерю справжні домашні пиріжки. Клич сестру!
Життєві історії 0
Оксана поливала квіти на підвіконні, коли в двері хтось несміливо постукав. Вона здивовано відставила лійку й пішла в коридор. Оксана відкрила двері і здивовано сплеснула руками. На неї
– Уявляєш, який дріб’язковий: «Віддай мені кавоварку, яку мої батьки подарували нам на весілля, і срібні ложки теж». Ложки, Катю! Жив у мене в квартирі, отримував копійки, і ложки йому знадобились!
Життєві історії 0
Оля сиділа зі своєю подругою Катею в кафе. Незважаючи на прекрасну погоду, Оля була похмура – недавнє розлучення з чоловіком не давало їй спокою. – Уявляєш, який дріб’язковий:
– Та немає більше бабусиної квартири! – Несподівано випалила мати. – Немає її! Я її продала! – А… постривай, ти гроші на вклад поклала? – Ні… – вона прикрила очі рукою, – Льоні віддала
Життєві історії 0
– Марино, я тебе прошу – ти про Пашу подумай, моя квартира нехай йому залишиться, він хлопець молодий зовсім, йому потрібніше, зараз житло важко купити … – мати
Чого тут тільки не було, коли він повідомив, що хоче повернутися до першої дружини: – Ах, ти негідник невдячний! Ти мене використав, а тепер кинути хочеш? Хоча, чесно кажучи, Михайло ніяк не збагнув, як він використовував Анжеліку
Життєві історії 0
Катерина ніяк не очікувала почути від свого Михайла те, що він сказав. Ці слова пролунали як грім серед ясного неба. Жінка сиділа за столом, промиваючи гречку, коли на
– Стояти! Ніхто тут сьогодні не залишиться і наступного разу не приїде! Як ти раніше казав? Квартира твоя, а моя справа маленька? – Тепер усе навпаки! Квартира моя, й ось усього цього мені тут не треба! Хочете відпочинку та веселощів – у тебе є квартира. Прошу всіх на вихід
Життєві історії 0
Ксенія відчинила двері й одразу зрозуміла, що у квартирі, окрім чоловіка Дмитра, перебуває вся родина його сестри Світлани. Вона тихо поставила важкі пакети на підлогу і пройшла на
– Г-о-о-л! – Ну, все з мене вистачить, – обурилася Тетяна. Вона зібрала дитину і взяла з собою найнеобхідніші речі. – Дмитро, я йду від тебе, ти чуєш? І знову у відповідь лише тиша
Життєві історії 0
Суботній вечір. Дмитро, розташувавшись на дивані, розпочав перегляд найважливішого футбольного матчу прем’єр-ліги. Дмитро був так зайнятий тим, що відбувається на футбольному полі, що вже не чув жодного стороннього
– Віро! Що ти робиш? Заспокойся! Не треба так різко реагувати! Поговорімо! Віра підійняла на нього злий погляд. – Різко? А як, на твою думку, я маю реагувати? Погладити тебе по голові? Привітати, що ти знайшов собі Ангеліну? Чого ти хочеш від мене? Га? Тобі самому від себе не бридко
Життєві історії 0
– Я втомилася розв’язувати проблеми твоєї матері, Мишко! Ти це розумієш? – Вибухнула Віра. Вона судомно перевела подих. У дзеркалі побачила себе: червону, захекану, з розпатланим волоссям. Боже,
– Мамо, ти серйозно? Мені кашу дитині на чому варити? – Молоко купиш. – На що? Марина подивилася на дочку, втомлено, але без агресії. – Лєро, тобі двадцять чотири! У тебе є чоловік! У чоловіка є руки, ноги та телефон не кнопковий. Нехай знайде підробіток
Життєві історії 0
Марині було сорок п’ять, але в під’їзді її ще називали «дівчинка з п’ятого», бо ходила швидко, підборіддя тримала прямо і волосся фарбувала в теплий каштан, ніби на зло

You cannot copy content of this page