Життєві історії
– Юля, запрошую тебе з Денисом на День народження у суботу, прийдете? – Чому ж не прийти, Любочко, з великим задоволенням. Хто ще буде? – Батьки із Зіною
Квартира Олі була схожа ніби на якийсь музей. Всюди лежали, стояли, були розкидані речі її коханого Василя. Торкатися до речей, чи прибирати їх було не можна, бо ось-ось,
– А ви в нас, виявляється, он яка заповзятлива, Тамаро Іллівно! Замість нормального відпочинку вивезли мою дочку не зрозумій куди, а на заощаджені гроші взяли із собою нового
– Слухай, – Каріна, не подумавши, понизила голос, але недостатньо, щоб уникнути наслідків, – це просто нестерпно. Рита, колишня мого Віті, знову дзвонила. Уявляєш, знову скаржиться! – Каже,
Спортивна сумка з глухим стукотом упала в траву, притиснувши собою старий плед, згорнутий у рулон. – Живи тут, не заважай! – Денис грюкнув багажником і гидливо обтрусив руки.
Гудки, потім скидання. Телефон мовчить. Їй лише сімнадцять років, десятий клас. Термін був маленький, живіт ще майже непомітний. Олена стискала чохол так, що хруснув пластик. Вона набрала вп’яте.
Фільм закінчився. Галина не знала, навіщо дивилася надуману історію кохання між нещасною матір’ю-одиначкою та успішним бізнесменом. Як завжди, кохання перемогло перепони та забобони, історія закінчилася хепі-ендом. Галина зітхнула
Мама Рити з самого початку не злюбила її нареченого. Не те щоб Ілля був поганим, навпаки, він поводився бездоганно. І саме це насторожувало Аллу Вікторівну. – Тобі не
– Ну що, Ірино, коли мені забирати вас із Мишком із лікарні? – голос чоловіка Дениса у слухавці так і променів радістю, але в мене всередині все похололо.
Олена тривожно переводила погляд із Павла на Ольгу. Здалося, чи між ними щось промайнуло? Дуже загадково Ольга посміхнулася. Покупців у супермаркеті було багато, і їхня компанія у проході