-Щось трапилося. Інакше б він не поводився так, ніби щось наробив. Прийде, спитаю. Але, ні за десять хвилин, ні за годину, чоловік із прогулянки не повернувся
-Ти куди це зібрався? Зараз будемо вечеряти, – Таїсія вийшла слідом за чоловіком у коридор. – З собакою гуляти. За десять хвилин повернуся. Чоловік взяв повідець, накинув куртку,
Щоб її коханий Гена і щось мив? Тримайте мене семеро! А як же, – пожити окремо…
– Це що – запізніле ускладнення після перенесеного ковіда? – Здивувалася Світлана, що повернулася з роботи – у неї була робоча субота – побачивши чоловіка, що миє посуд.
– Ти що робиш? – Іду, Владик. – Віро! – Ти вибрав не мене! Навіть не її. Ти обрав свій страх
Того ранку я вирішила, – або вона піде з цього будинку, або піду я. А почалося все з брудного посуду. Звичайний вівторок. На кухонному столі порожня коробка з-під
– Хто тато? Не дружина, не вдова, – нагуляла! Така ганьба мені у будинку не потрібна, поганий приклад для молодшої дочки. – Ти тут ніхто, їдь у село до бабці
Настя їхала в село. Жити з матір’ю стало нестерпно. І раніше жилося не солодко, але, як нареченого Насті не стало в живих, матір начебто підмінили. …Усі готувалися до
– Я сьогодні дізналася, що в тебе є двокімнатна квартира, яку ти здаєш, – сказала вона ввечері. – Так, є. Я купив її сім місяців тому й одразу здав. – А чому ти приховав це від мене, – спитала Інна. – У нашій з тобою угоді не було пункту про те, що ми зобов’язані звітувати, куди витрачаємо свої гроші
Інна та Максим познайомилися за пів року до закінчення навчання, хоча п’ять років навчалися в одному університеті. Нічого дивного: їхні факультети знаходились у різних корпусах, і зіткнулися молоді
Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно, – сказала Світлана. -Ну, а мені тоді все господарство. Корову з теличкою, поросят і гусей з качками. Ніхто не проти, я сподіваюся, – ствердно підсумувала Ганна. -Я проти, – пролунав тоненький голосок
-Значить так! – гримнув по столу Михайло. – Мені машина та гараж. Вважаю, що я заслужив такий подарунок від нашої матері. Ганна його сестра, пробурчала: -Поки мама жива
Ох, як набридли ці важкі сумки! Іноді Вікторії здавалося, що вона чоловіка вже й не любить зовсім, як побачить його жуючим, та як уявить, що завтра знову з магазину тяжкості тягнути, про яке кохання можна говорити?
Віка неквапливо йшла вулицею. Зимовий вечір запалював ліхтарі на паркових алеях, затишно світилися вікна будинків. Віка не поспішала, ще треба зайти до магазину, купити щось на вечерю. Думки
Розмови про заміжжя Іру нервували. Так, їй уже 30 і що? Так, всі подруги одружені. Так, у всіх діти. Ну як же Іра могла пояснити мамі, що вона теж хоче і чоловіка і дітей, що вона не відшиває праворуч і ліворуч кавалерів, просто довкола неї ніяких кавалерів немає. Ну от нікому вона не подобається … Це мама вважає, що Іра – красуня, але Іра точно знає, що це не так.
Був вихідний. Іра відключила будильник і спала, як всі звичайні люди, і зовсім не планувала вставати годин до 12 годин. А чому ні? Хіба не може вона відпочити,
Обновив дружину…
– Я сьогодні буду пізно, не чекай, – повідомив Микола, – в офісі не можуть погодити звіт. На цей раз, видно, без мене не обійтися. Дарія підправила туш
Дочка привезла онуків на літо і не повернулася…
Повідомлення від Катерини надійшло о двадцять другій сорок три. Ніна Іванівна вже погасила світло, але телефон затремтів, і вона потяглася до тумбочки. Екран спалахнув у темряві. Вона прочитала

You cannot copy content of this page