-Наталко, я піду пиріг ставити, а ти давай, підключайся: бери лопату і вперед!
Наталя спала і їй снився сон: вона заходить у величезну квартиру – цю квартиру потрібно терміново здати в оренду. Напередодні вона вже була тут і зробила пару зауважень
– Тату, від мене Марина пішла! – Що, зовсім? – Так! – Але ж не раптово? Перед тим, що було? – Посварилися. – Винен був? – Частково
Толік приїхав додому, до батька та матері. Мама одразу давай клопотати, на стіл накривати. Вона знала Толіка дуже добре, адже син рідний. Посередині чола тонка зморшка, пригнічений вигляд?
Ох Марійко, ніяк я не домовлюся зі своїми ногами, щоб вони мені ще послужили, а з сім’єю Саші не хочу жити, невістка у мене дуже сувора. Хоча Саша весь час кличе жити до себе, а невістка мовчить
– Віра Михайлівна, ну що ж ви самі йдете? Сказали б мені що вам потрібно, я б купила і принесла вам. Ну як ви з слабими ногами? Мені
-Матвію, у мене хороша новина! Я продала мамину стару машину, яка перейшла мені у спадок, і там якраз 100 тисяч гривень. Тобі вистачить
Вже темніло. Катя неспішно йшла вулицею. Восени в неї завжди був меланхолійний настрій, ставало сумно. Півроку тому не стало її мами. Катя залишилася одна. Батька вона не знала,
– Сергію, я скажу тобі один раз! Якщо твоя мати приїде тридцятого квітня – я поїду до своїх батьків. – Мені потрібний спокій, і я його забезпечу собі сама, якщо не вийде інакше. – Або ти дзвониш мамі та переносиш її приїзд. Або я їду до мами. Вибирай!
Аня дізналася новину не від чоловіка – від свекрухи. Валентина Іванівна зателефонувала в перших числах квітня – бадьора, з гарним настроєм, з тоном людини, яка вже все вирішила
– Мамка у мене проста. Богомольна. Вона не зрозуміє. – Чого не зрозуміє? – Ну… того. Ти жінка з дитиною без шлюбу. У селі інакше на це дивляться. Така жінка зіпсованою вважається. – Тобто ти хочеш сказати, що я зіпсована? – обурилася Аня
Ігор був переконаним холостяком. Це було його власне визначення, яке він вимовляв з тією ж інтонацією, з якою інші говорять «вегетаріанець» чи «непитущий», – як діагноз, який слід
-З ґлузду з’їхала, на старості років закохалася. Тобі б онуків няньчити, а ти по заробітках їздиш і на багатих мужиків чіпляєшся!
Поїзд заколисував. Весь вагон спав, Олі не спалося, Оля переживала. Найбільше вона переживала, як її зустрінуть вдома… В голові крутилися спогади. Хіба багато вона в житті хотіла? Хотіла
– Знову приїхали відпочивати на халяву? Так ось, дулю вам! – голосно, карбуючи кожне слово, заявила невістка
Важкий навісний замок валявся в придорожньому пилу. Товста металева дужка була грубо перепиляна, а на ідеальному рулонному газоні виднілися глибокі колії від автомобільних шин. Ольга заглушила двигун кросовера,
– А ось наші з батьком накопичення, нам зараз нічого такого не потрібно, а вам мої хороші знадобляться, життя в місті ох яке дороге. – заголосила Валентина Іванівна. – А ти мамо наскільки до нас приїхала?
– Світланка, нарешті то я до вас доїхала! – Валентина Іванівна почала обіймати дочку. – Привіт мамо, вибач, що не зустріли. Я тільки недавно повернулася з роботи, відпросилася
Почати спочатку…
Чоловік лежав на підлозі й не подавав ознак життя… Раптом хтось ляснув його по обличчю. Потім ще й ще раз! Щось гостре вп’ялося в щоку. – Ах, ти

You cannot copy content of this page