Рік тому моя сусідка по дачі захворіла. Через недугу велику частину дня їй доводилося лежати. Донька бабусі Раї живе зі своєю родиною у місті. До неї вони навідуються не дуже часто, бо Настя нещодавно народила другу дитину. Та й живуть вони у маленькій квартирці, де місця для літньої матері просто немає.
Бабуся Рая часто кликала мене і просила, щоб я їй допомогла. То за хлібом сходити, то воду принести, то розвішати білизну. Хоча в мене в самої турбот по горло та й маленька дитина на руках, я ніколи не відмовляла сусідці. Все-таки людина вже немолода, а мені неважко.
А потім бабусі Раї погіршало, і вона попросила мене, щоб я пожила в неї якийсь час. Два тижні я готувала для сусідки сніданок, обід та вечерю, прибирала у квартирі та підтримувала її. Якоїсь миті я спіймала себе на думці, що вона мені як мати: настільки близькі ми стали.
Але всього цього не стало в один момент. Нещодавно до бабусі Раї приїхала дочка із сім’єю. Її старша покликала мого сина пограти. Проте буквально за годину мій Сашко повернувся, майже плачучи. Спершу він не хотів розповідати, що трапилося. Але я не могла знайти собі місця, доки не дізналася, в чому справа.
Виявилося, що бабуся Рая приготувала для своїх обід і нарвала свіжі ягоди. А мого сина до столу ніхто не покликав, просто забули про його присутність. Він так і залишився у дворі, не знаючи, що йому робити. Зрозуміло, дитину це засмутило.
Але ще більше це мене обурило. Сина я туди більше не пускала, хоча донька сусідки гостювала в неї цілий тиждень. Встигли й свіженький шашличок із порося зробити, і цілий багажник гостинців додому запакувати. Про мене бабуся Рая не згадала за цей час жодного разу.
Зате коли родичі поїхали, на подвір’ї почувся до болю знайомий голос: «Тонечко, сонечко, у мене закінчилася олія. Ти б не могла збігати в магазин, будь ласка?»
Мене це страшно розлютило. Я сказала бабусі Раї, що про олію варто було повідомити свою дочку, поки вона була тут. А я втомилася і більше не збираюся бути в неї на побігеньках.
Мабуть, мої слова дуже зачепили сусідку. З тих пір вона зі мною просто не вітається. Ну і так їй і треба! Чому ніхто не цінує доброго ставлення до людей і сприймає, все це як належне? Я допомагала бабусі Раї від щирого серця, але вважаю, що вона повелася дуже некрасиво!