Через роботу батька ми переїхали в інше місто, між мною та моїм другом тисячі кілометрів. І так склалося що ми протягом майже 12 років не приїжджали в рідне місто, бо дідусь з бабусею теж до нас переїхали і одним словом так минав час. Батьки наші продовжували спілкуватися, але так, хіба що по святам. Минув час і ми знову почали спілкуватися, наші батьки вважають, що з нас вийшла б гарна пара

Хотілося б поділитися з вами тією ситуацією в якій я зараз перебуваю і отримати якісь поради.

Зараз мені майже 20 років, з мого народження я дуже дружила з одним хлопчиком, жили вони на першому поверсі, ми на шостому, батьки наші теж дружили, мій батько навіть хрестив його, він на рік старший за мене, бабусі наші теж в дуже тісних стосунках, так було поки мені не виповнилося 4 роки.

Через роботу батька ми переїхали в інше місто, між нами тисячі кілометрів. І так склалося що ми протягом майже 12 років не приїжджали в рідне місто, бо дідусь з бабусею теж до нас переїхали і одним словом так минав час, батьки наші продовжували спілкуватися, але так, хіба що по святам.

Зрощуміло, одна справа грати в піску, а інше коли ти підліток, починаєш соромитися, і ви стаєте як абсолютно чужі люди. Ось так і було, у кожного своє життя, в тому числі і особисте!

Але, не так давно бабуся з дідусем переїхали назад, і ми почали часто приїжджати.

Його сім’я була дуже рада зустрічі, враховуючи що стільки років мене не бачили, з його сестрою у нас чудові стосунки, хоч вона на 5 років старше, але коли я приїжджаю кожен день, то я спускаюся до них, то вона приходить до нас, але з ним ми так і не змогли зустрітися, бо він моряк і так збігається що коли я можу приїхати, він в рейсі.

Але, через те, що всі його рідні почали розповідати про мене, ми почали часто листуватися, коли у нього є така можливість. Бабусі наші не можуть ніяк натішитися, шалено хочуть щоб ми були разом, сестра його теж не раз говорила як було б круто якщо ми стали однією сім’єю.

На даний момент у мене немає відносин, ну як, познайомилася з хлопцем, пару раз зустрілися, але, нічого серйозного, справа в тому що він будує плани на майбутнє, і по суті я спочатку була не проти почати з ним серйозні відносини, але останнім часом я себе стала ловити над тим як сильно я чекаю повідомлення від свого друга дитинства.

Коли я читаю їх я постійно посміхаюся, але доступ до Інтернету у нього може бути не частіше двох тижнів і він мені пише все що робив протягом цього часу, а в кінці він мені так ласкаво пише “чекаю твоєї відповіді, цілую”.

Постійно висилає сердечка і ми не раз вже говорили про нашу зустріч, яка повинна відбутися, нарешті то, влітку.

Шуткаємо про те, як наші бабусі хочуть щоб ми були разом. Так ось, на даний момент я не знаю що зі мною відбувається, той хлопець не поганий і видно серйозний має намір, але я постійно чекаю листа від свого друга, і його на відміну від цього хлопця бачу як свого можливого хлопця з яким в подальшому я б навіть змогла побудувати сім’ю, але, справа в тому що я не знаю які у нього наміри.

То він і в правду думає що між нами щось могло б бути, або він це все в жарт, як друзі дитинства, як ви думаєте, чи варто мені чекати нашої зустрічі влітку з очікуванням на щось більше ніж дружба чи це все мої фантазії і мені варто придивитися до цього хлопця?

Related Post

Я згадав, як її називала вчителька, кажучи, що таких диких дівчаток ще не бачилаЯ згадав, як її називала вчителька, кажучи, що таких диких дівчаток ще не бачила

З цієї бестії вийшла скромняжка і тихоня. Ну майже… Кажуть, що люди не змінюються. Це не так. Змінюються! Та ще так кардинально, що ти не можеш впізнати в новіц людині

Саме погане те, що життя з чоловіком-дурнем – це немов жити поруч з вулканом. Сьогодні нічого – тихо, а завтра як рвоне!Саме погане те, що життя з чоловіком-дурнем – це немов жити поруч з вулканом. Сьогодні нічого – тихо, а завтра як рвоне!

Погано, коли чоловік занадто розумний або занадто дурний… Я не дівчинка, і не старенька. Є і певний досвід спілкування з чоловіками. Практика показала наступне: якщо чоловік дурний – то чекай