Я шістнадцять років заміжня, народила трьох дітей. Тринадцять років сиділа вдома, у відпустці по догляду за дітьми. Часто чула від чоловіка закиди: «Я тебе годую і одягаю». Потім вийшла на роботу, а у чоловіка почалися труднощі.
Одна робота для нього занадто важка, інша – незручна. Я кажу йому, що грошей не вистачає. Сама отримую мінімальну зарплату, ношу старий, поношений одяг, не можу вилікувати міому, яку у мене недавно виявили.
У відповідь на мої скарги він називає мене невдячною. Каже дітям, що я ненаситна і жадібна. Втомилася тягнути сім’ю, а він вважає, що я винна у всіх його невдачах. Що мені робити?
Асель, 38 років
Ваш шлюб перетворився в «зону провини». Ви завжди і в усьому повинні відчувати себе винуватою, така мета чоловіка. І неважливо, що він бере за основу. В даному випадку – гроші. Це показує його найслабше і вразливе місце, це його основна проблема.
Несвідома мета чоловіка – піти від відповідальності за фінансову ситуацію в родині. Він хоче, щоб ви були відповідальною, щоб ви несли цей тягар. Так він може відчувати себе краще, а вас звинувачувати в невдачах. У нього, ймовірно, є проблеми з самооцінкою. Він захищає себе від почуття нікчемності, не хоче бути невдахою, який не здатний щось змінити.
Цілком можливо, цього він навчився в батьківській родині, коли був дитиною, і саме так там надходили (батько звинувачував матір або мати звинувачувала в усьому батька). Зараз він копіює такий варіант «вирішення».
За ваш рахунок він підтримує своє его: «Я тебе годую, я тебе одягаю», знижує вимоги до себе: «Ти жадібна і ненаситна». Це з вами нібито щось не в порядку, не з ним.
Але звинувачення нічого насправді не вирішують, він тільки прикривається ними. В результаті накопичується моральна втома в шлюбі, у відносинах, а чоловік не просувається ні на сантиметр в особистих завданнях. Тяжка атмосфера тільки посилюється.
Вам потрібна індивідуальна робота з психологом, пошукайте в своєму місті безкоштовну допомогу або телефон довіри. Вам потрібно навчитися зупиняти тиск чоловіка, виставити кордони. Зараз ви пасивно перебуваєте під його емоційними ударами.
Рекомендую вам книгу Джона Таунсенда «Межі особистості. Перезавантаження ».
