У моєму житті було три хлопця, і кожен з них був ледарем, нездатним досягти чогось в житті. Але спочатку кожен з них справлял відмінне враження. Перший підкорив мене відразу. З хорошої сім’ї, вчиться в престижному університеті, думки викладає ясно і чітко. Наш роман тривав три роки. Перший час все було чудово. Але через півроку я помітила, що ставлення до життя йому нав’язано батьками, думки своєї немає. Працювати він не прагнув, жив на гроші батьків. З університету вилетів. Було важке розставання і впевненість – далі точно буде краще.
Наступний працював в офісі і працював як проклятий. І день, і ніч. Приходила – він був на роботі, йшла – він був там же. Зачепило його ставлення до праці, і ми почали зустрічатися. Вже через пару місяців він пішов з університету, звільнився з роботи, після чого два місяці томився без діла, що мене сильно дратувало. Розійшлися.
Третій здався спочатку перспективним хлопцем, здобував вищу освіту, мріяв служити в поліції. Закохалася, зустрічалися, почали жити разом. Через місяць він залишився без роботи, без навчання і на моїй шиї. Не розумію, чому підсвідомо вибираю таких чоловіків. Сама працьовита, люблю вчитися.
Вікторія, 23 роки. Порада від психолога.
Вікторія, ви не пишете, скільки років вашим партнерам, але судячи по навчанню у ВНЗ, їм було 18-25 років на момент ваших відносин. В принципі, це пізній підлітковий і ранній молодий вік, коли у багатьох людей відбувається професійне і кар’єрне становлення. Коли вони намагаються визначити, що їм важливо і цікаво, знайти себе, своє коло спілкування, в тому числі професійне.
Ваші слова про те, що хлопці показали себе як «нездатні нічого добитися в житті», дуже гучні. Вас дратує, що вони – ледарі, що вони можуть морально, так і матеріально дозволити собі те, на що у вас всередині стоїть жорстка заборона. Внутрішній критик забороняє вам лінуватися, шукати себе, бути в метаннях.
Ви пишете начебто про відносини, але зазвичай, коли ми говоримо про вибір партнера, згадуємо про доброту, участь, розуміння, ніжність, чуйність, фізичну сумісність, спільність інтересів або захоплюємося якимись якостями або досягненнями, а у вас основна характеристика – « працьовитий ». Ви і себе так називаєте.
Мова насправді йде про вибір хлопця? Працьовитість – дійсно найважливіший і єдиний критерій, який вам потрібен для вибору коханої людини? Можливо, ви вибираєте людей свідомо слабкіше себе, більш розслаблених, інфантильних, але так само справедливо і те, що ви нетерпимі до слабкостей інших.
Два місяці без роботи – це не той термін, за який можна оцінити ганьбою кого б то не було, особливо після того, як людина вигоріла на роботі. Вас дратувало, що він може собі дозволити не робити те, що ви вважаєте основним у житті. Які почуття ви відчуваєте при думці про те, що можете перестати працювати, тому що вам так хочеться? Що станеться, якщо ви раптом не по своїй волі опинитеся без роботи? Які сфери свого життя ви відсуваєте в сторону, роблячи вибір на користь роботи? Чому ви не дозволяєте собі бути слабкою і не бути постійним «локомотивом»?
Якщо говорити про відносини, то добре б визначити ті людські якості і критерії, які вам важливі. Живете ви все одно з людиною, з його характером, з його тілом, запахом, інтересами і світоглядом, а не з його успіхами на роботі або в навчанні. І він з вами живе не через ваші кар’єрні досягнення.
