Поділюсь і я своєю життєвою історією про жіночу дружбу.
У мене була подруга Юля, мабуть, найкраща. Ми знали одне про одного все, всі секрети. І водночас я дружила зі своєю сусідкою, Женею. Юля, мабуть, ревнувала, казала мені, що Женя мене ненавидить, їй говорила те саме. А коли ми таки сварилися, Юля сама нас і мирила. Це набридло.
Був мій день народження, куди я запрошувала і Юлю, і Женю. Юля подарувала гроші, які потім наприкінці вечора зникли. Ми сиділи в кафе, у кабінці, і офіціантка за весь вечір до нас не заходила. Отже, як я думала, гроші вкрав хтось із дівчат. Я була впевнена у всіх абсолютно, крім Жені. Не знаю, чому, але мені здавалося, що це вона.
Про зникнення ж знали всі, крім Юлі – я попросила їй не говорити, щоб не засмучувати. Але хтось знову проговорився. Я знову звинувачувала Женю. Почалися з’ясування стосунків, ніхто ні в чому не зізнавався. У результаті з Женею ми знову сильно посварилися.
День народження був у вересні, кілька місяців ми не спілкувалися, але потім дізналися, що наші сім’ї хочуть відзначити Новий Рік разом. Довелося миритись. Поговоривши до душі, ми з’ясували, що Юля – маленький диявол, вона нас постійно сварить. І спілкувалися потай від неї. Якимось невідомим мені чином Юлі вдалося добути наші з Женею листування, де ми її обговорювали і виставляли не в кращому світлі.
Це була справді велика втрата. Потім я дізналася, що Юля та її подруга Соня, яка мене теж за щось ненавиділа, переписувалися від мого імені з якимсь Толею, і виставили мене повією. Були знову ж таки розбирання, з’ясування, але ні до чого адекватного це не призвело. Однокласниці Юлі та Соні, у класі влаштували страшний бойкот.
Зараз Юля збирається їхати, я з Женею, як і раніше, дружу, але після історії залишився дуже неприємний осад. Хочеться одночасно і помститися Юлі з Сонею за себе та Женю, і тут же все забути та знову спілкуватися…
Що робити? Чи потрібні такі подруги?
