З дитинства батьки привчили нас з сестрою, що я, як старша, повинна нести відповідальність за молодшу, допомагати їй, поступатися в усьому, віддавати їй найкраще.
Тепер, коли ми вже дорослі, моя сестра вважає, що їй все повинні: допомагати у всьому, у чому вона тільки забажає, і робити те, що їй хочеться.
Ні мене, ні батьків вона ні в що не ставить. Я їй допомагаю, як можу, але вона постійно на добро відповідає якою-небудь підлістю. З мамою все те ж саме.
Після сварки – спілкується, як ніби ні в чому не бувало. Звичайно, я ображаюся і «осад» після її підлостей залишається. Не можу її прощати, адже вона моя сестра. Як пояснити, що так не можна? Адже вона вже доросла і якщо так буде себе вести і далі, то залишиться одна.
Аліна, 25 років
Як пояснити людині те, з чим вона ніколи не стикалася? А саме, що відповідальність за її життя лежить тільки на ній самій і ніхто не зобов’язаний цю відповідальність з нею ділити? Наприклад, хтось не вміє читати і ніколи не пробував. А ви хочете розповісти про книги, про те, що в них написано, що це дуже цікаве заняття – читати. Як ви думаєте, вона вас зрозуміє?
До тих пір, поки ви і мама будете потурати примхам вашої сестри, вона не навчиться ставитися до вас інакше. Споживче ставлення формувалося у неї протягом усього життя і дуже для неї зручно. А ви хочете, щоб вона його поміняла і взяла відповідальність за себе. Зазвичай так поводяться підлітки, коли недостатньо усвідомлюють, що і як їм треба робити.
Ви, на жаль, не вказали вік вашої сестри. Може, він близький ще до підліткового і вона просто не вийшла з нього. Часто молодші діти більш інфантильні і не хочуть дорослішати. Навіщо це робити, якщо хоч всі і лаються, але виконують вимоги? І до того моменту, поки ви будете її бажання задовольняти, робити цього не доведеться.
У житті зустрічаються такі «дорослі діти». Так, процес цей не швидкий і болючий для вас. Адже вже сформовані і прийняті в родині певні правила. Їх зміни зажадають участі всіх членів сім’ї. Нові правила повинні бути прийняті кожним і дотримуватися теж повинні всіма.
Якщо ви почнете це робити самотужки, то, боюся, просто перейдете в розряд злісних сестер, з повною відсутністю результату. Поговоріть з мамою. Спробуйте переконати її, що зміни в першу чергу спрямовані на поліпшення ваших відносин, вашого сімейного клімату. Тому що для мами вона як і раніше залишається маленькою дівчинкою, якій треба допомагати.
Для батьків ми залишаємося дітьми в будь-якому віці. Але будь-яка дитина коли-небудь дорослішає, і цілком ймовірно, що прийшов час це зробити і вашої сестри.
