Ні, ми дуже один одного любили та любимо досі, але як подумаю, що ми пережили, то сумніви беруть, чи нам треба взагалі бути разом.
Ми разом 10 років. Чоловік мене кидав тричі. Одного разу розлучилися на рік. Були молоді, дурні. Зійшлися, жили 6 років, потім почали сваритись, розумію, що в нього хтось з’явився. Він спілкувався з іншою. Вирішив піти. Я з’їхала, за тиждень прийшов до мене в сльозах, сказав: «Пробач, переспав з нею і зрозумів, що хочу бути з тобою». Я подумала і вибачила.
Рік жили, я його пилила, мені було боляче від цього. І тут він знову, мовляв, мені треба подумати, давай розійдемося і з’їхав. Я місця собі не знаходила, але вирішила, що все, набридло. Місяць подумали та вирішили закінчити стосунки. Тут мене забирають у лікарню, трапився викидень. Зважаючи на те, що я не могла завагітніти довгі роки, і не знала, що вагітна — це був шок для нас обох. Він звинувачував себе. Але я вирішила жити далі без нього.
Жили близько року окремо, але спілкувалися. Він допомагав фінансово. Були в мене стосунки, і в нього, але нічого серйозного. Сама не помітила, як знову почали налагоджувати стосунки. Але ми не були у стосунках, хоч він і хотів. Він розлучився зі своєю дівчиною, нібито для того, щоб налагодити стосунки зі мною. І тут я дізналася, що коли він намагався налагодити все, вона приїжджала до нього.
У мене знову все впало, подумала, навіщо воно мені потрібне це все. У результаті одружилися знову. Все заспокоїлося, але я стала іншою людиною. Я не ревную, не пилю. А нещодавно я зрадила його. Вирішила розповісти, почала, а він попросив не продовжувати. Каже: не хочу знати нічого.
Чоловіка після цього я почала цінувати більше. Не знаю, з чим пов’язане моє таке помутніння. Зрада не принесла мені жодного задоволення. У нас із чоловіком багато планів, зараз переїзд до іншої країни, спільна робота. Він сказав, що це важливіше зараз. А я спустошена. Я не готова викинути 10 років життя через одну мою помилку. Але іноді здається, навіщо воно нам усе потрібне?
У мене була сім’я, зараз із чоловіком у розлученні. Дитина виросла. Живе своїм життям. Я самотня і почала замислюватися іноді про життя, про минуле. Ритм життя зараз інший, спокійніший. А раніше, я сама не помічала, що був як кінь загнаний. Дитина, побут, робота – все на мені. Та ще треба мати гарний вигляд, адже робота на людях, становище зобов’язує, як кажуть. Зараз думаю, чому я така дурна була, все сама, ні, щоб бути слабкою.
