Цього вечора я гадала, що мене нічого не розсмішить, настрій було зіпсовано повністю і безповоротно. Я стояла на касі і думала, що ж це приготувати на вечерю.
До зарплати лишилося всього кілька днів, але і їх треба пережити. А в гаманці на буханку хліба і пакет молока, в кращому випадку. Якось в цьому місяці ми прорахувалися.
За мною стояла жінка, гарно вдягнена, але в капелюхові. І той капелюх абсолютно не пасував до її речей, видно було, що вона вдягнена зі смаком, речі підібрані, і абсолютно не з того ансамблю капелюшок.
Поки я складала свої не хитрі покупки в пакет і чекала на здачу, побачила як в тієї жінки з-під капелюшка полилася кров. Злякалися всі, найбільше касирка, яка якраз підняла голову і зустрілася поглядами з цією дамочкою.
Так от, вона звісно стояла і дуже сильно нервувала, купувала всього лиш пляшку води і пакет макарон. Видно було що дуже поспішала.
Їй запропонували допомогу, але вона відмовилася і побігла далі. Уже при виході мадам наткнулася на охоронця.
Він в порівнянні з її тонкою фігурою і невисоким ростом виглядав і здавався, що називається шафою.
Коли вони зіткнулися,то з голови злетіла шляпа. Під капелюхом був ракет з фаршем. І все б нічого, але жінка не розкаялася, єдину річ яку вона сказала, так це те, що фарш треба пакувати в кілька кульків, щоб не потрапитися.
