Оксана вийшла заміж у двадцять два роки з великого кохання. З Олексієм вони були ровесниками, тому, крім того, що вчилися, ще встигали й працювати.
Жили вони окремо, винаймали скромну однокімнатну квартиру на околиці міста, тому їхня зарплата йшла на їжу та оренду житла.
Перший її день народження у статусі дружини маячив на горизонті, і вона розуміла, що його святкування доведеться відкласти.
Вона не чекала подарунків ні від чоловіка, ні від матері, про свекруху, з якою і без того були натягнуті стосунки, тим більше не було жодної мови.
Однак Олексій тишком-нишком від неї взяв підробіток, щоб порадувати дружину.
У день народження він вручив Оксані сертифікат у салон краси. Вона була на сьомому небі від щастя, бо вже й забула, коли робила манікюр.
Порадувала її й мати. Вона подарувала їй подарунковий сертифікат у салон верхнього жіночого одягу. Вона запам’ятала, що донька нарікала на те, що їй не буде в чому ходити взимку, тому вибір упав саме на цей подарунок.
– Шість тисяч гривень?! Мамо, дякую! – Куплю собі пуховик!
Свекруха нічого не подарувала їй, але таки привітала її в соціальній мережі.
Ближче до вечора вона зателефонувала сину, і запитала про те, як пройшов день. Насправді її цікавила зовсім інша тема. Вона хотіла дізнатися, які подарунки отримала невістка.
– Що ти подарував дружині? – поцікавилася Наталія Анатоліївна. – Квіти, мабуть?
– Ні, сертифікат у салон краси, – без жодної задньої думки повідомив матері Олексій.
– Нічого собі, а говорите, що грошей не вистачає, – уїдливо промовила вона.
– Я підробіток брав, – почав виправдовуватися він, який мимоволі відчув провину.
– Цікаво, а що своїй дочці подарувала сваха? – вирішила з’ясувати Наталія Анатоліївна.
– Олі потрібен був новий пуховик, вона раніше говорила про це тещі, і та запам’ятала все, та подарувала сертифікат у салон верхнього одягу, – радісно повідомив Олексій.
– Взагалі, гарний подарунок, – задумливо і трохи з заздрістю вимовила жінка.
Довідавшись про усе, що хотіла, Наталя Анатоліївна поспішила закінчити розмову із сином. Однак наступного дня вона знову зателефонувала Олексію і жалібно промовила:
– Ой, синку, твоїй сестричці ходити нема в чому. Пуховик порвався, а зарплата буде лише за тиждень. Можливо, ви віддасте нам свій сертифікат?
Чоловік не одразу зрозумів, про що каже мати. Він вислухав її скарги, та з подивом перепитав:
– Який сертифікат? В салон краси?
– Ні, навіщо він нам? – дзвінко засміялася Наталія Анатоліївна. – Ну, ти насмішив мене, звичайно. Я про другий говорю.
Олексій, зрозумівши, що йдеться про подарунок тещі, від несподіванки втратив мову.
– Сертифікат у салон верхнього одягу? – зніяковівши, спитав чоловік.
– Ну так, я ж кажу, що твоїй сестрі нема в чому ходити до школи, – роздратовано повторила Наталія Анатоліївна.
– Мамо, ти хочеш, щоб Ольга віддала тобі свій подарунок? – Перепитав Олексій, який був шокований нахабством матері.
– Не мені, мені самій нічого від вас не потрібно! Я не для себе прошу, а для твоєї сестри, – жалібним голосом промовила жінка. – Поговори з дружиною, не думаю, що вона відмовиться допомогти маленькій дитині.
– Каті п’ятнадцять років, і пуховик можна зашити, – спокійним тоном відрізав у відповідь Олексій.
– Все одно вона вже не дитина, – наполягала Наталія Анатоліївна і продовжувала тиснути на жалість. – Давайте ми зараз приїдемо за ним.
– Ні, мамо! Якщо Ольга віддасть його вам, у чому сама ходитиме? – обурено запитав чоловік.
– Знайде у чому ходити, до цього ж у чомусь ходила. Якщо хоче зі мною порозумітися, то віддасть! – впевнено заявила Наталія Анатоліївна.
Після цих слів Олексій і зовсім здивувався. Він кілька секунд мовчав, а потім похмуро промовив:
– Мені здається, ти знахабніла. Не пристойно взагалі випрошувати чужі подарунки, тим більше, коли вони потрібні іменинниці!
– Ти думай, синку, спочатку, перш ніж відкривати рота, – грубо обсмикнула Олексія мати. – Для початку поговори з Ольгою.
– Я не збираюся цього робити! – обурено вигукнув чоловік. – Це ти думай спочатку…
Наталія Анатоліївна зневажливо пирхнула. Відповідь сина їй зовсім не сподобалася. Розгнівана жінка почала вимовляти Олексію, щодо його ставлення до неї.
– Жодної поваги до віку у вас немає! – Ображено підсумувала Наталія Анатоліївна.
– Мамо, до якого віку? Краще нагадай мені, скільки тобі років? Сорок два, чи сорок три?
– Яка різниця?! Все одно я старша. До того ж після того, як твій батько нас покинув, ти маєш допомагати мені та сестрі! – роздратовано прокричала вона в слухавку.
– А батька Каті ти не рахуєш? Начебто й аліменти на неї отримуєш, – нагадав Олексій.
Щоб не відповідати на запитання сина, Наталія Анатоліївна перевела розмову на іншу тему.
– Ми з Катериною залишилися зовсім одні, нікому не потрібні, – заплакала мати, намагаючись розжалобити Олексія, і прищепити йому почуття провини. – Нам би цей сертифікат здорово допоміг…
– Ні, мамо! – рішуче відповів чоловік. – Закриймо цю тему, бо я не проситиму сертифікат у дружини – це їй його подарували!
Наталя Анатоліївна голосно верескнула, але Олексій не зрозумів жодного слова з усього цього. – Що? – перепитав він, але мати вже кинула слухавку.
Вона дуже образилася на відмову родичів допомогти Каті з покупкою нового пуховика. Однак, на синові Наталія Анатоліївна не зупинилась.
Вона написала повідомлення невістці з проханням подарувати сертифікат маленькій сестрі чоловіка. Отримавши відмову, вона облила Ольгу брудом, і нагадала, що ніколи її не любила.
Після цього родичі більше не спілкувалися. Наталія Анатоліївна внесла сина та невістку в чорний список, і викреслила зі свого життя, вирішивши, що така рідня їй не потрібна.
Синові нічого не залишалося, як взяти паузу в стосунках із матір’ю. Потурати на її нахабство він не вважав за потрібне.
Як можна було вимагати такої афери, він не розумів. А ви що скажете з цього приводу? Він слушно вчинив, відмовивши матері? А як вам витівка “родички”?
