Не роби добра – не отримаєш і зла. Так каже стара приказка. Так насправді й сталося у нас. Дали грошей у борг сестрі чоловіка, а вона не повертає. Спочатку казала, що віддасть із зарплати, а тепер взагалі вирішила не віддавати. Каже, що вона одинока мати їй грошей не вистачає. Чоловік просто в сказі, а я збираюся подавати до суду і стягувати через приставів.
Олег має молодшу сестру – Світлану. Раніше чоловіка вона встигла побувати заміжня і вже розлучилася, народивши дитину «для себе». Після цього Світлана з сином повернулася до мами. Мама сиділа з Глібом, готувала вдома, поки Світлана ходила на гулянки, відпочивала від сімейного життя і надолужувала втрачене за роки заміжжя. Але свекруха була не проти: нехай дівчинка нагуляється вдосталь.
Ми тим часом закрили борг за кредит на житло, працювали вдвох із чоловіком на двох роботах, беручи додаткові підробітки додому. У відпустку не їздили, обмежували себе у всьому, скрізь, де можна було. Одяг не купували, на розваги не ходили. Словом, змогли досить швидко виплатити усі борги.
Світлана жила собі приспівуючи – мама сидить з дитиною, колишній чоловік дає гарні гроші на утримання сина, можна й не працювати. Що ще потрібне для щасливого життя? Але, надивившись на фотографії друзів у соцмережах, наслухавшись розповідей про відпочинок, Світлана загорілася бажанням з’їздити до Туреччини.
Як завжди, попросила грошей у колишнього (на поїздку потрібно «лише» 60 тисяч), сказала йому, що необхідно дитину звозити на море, але той таку круглу суму платити відмовився. Запропонував заплатити за дитину третину, а за себе нехай Світлана сама платить. Але вона не мала таких грошей, тому, придумавши хитру схему, вирішила просити гроші у рідного брата.
Прийшла до нас, плаче, що зі здоров’ям стало погано, потрібно терміново пройти дороге обстеження, а потім лікування, поки не пізно. А грошей таких вона не має. Ми до літа змогли відкласти на свою відпустку 130 тисяч, але якщо потрібно сестрі та й ще на лікування, а не на розваги – вирішили ці гроші дати їй у борг, з’їздимо наступного року.
Все ж таки не чужа, допомагати родині потрібно. Світлана присягалася, що за першої ж нагоди поверне суму, і в будь-якому випадку віддаватиме щомісяця мінімум по 5- 7 тисяч. Я взяла з неї розписку (благо, не послухала чоловіка, коли той сказав: «Які можуть бути в сім’ї розписки») в обмін на гроші.
Яким же був наш подив, коли ми від спільної подруги дізналися, що вона поїхала у відпустку до Туреччини. Олег подзвонив їй з’ясувати, як так, чому вона нас обдурила і, прикрившись хворобою, обманом взяла гроші, а сама поїхала відпочивати.
Світлана сказала, що їй довелося обманути, так би мовити, інакше б ми не дали грошей на відпустку, а їй так хотілося відпочити, та й Глібу лікар настійно порекомендував море. І взагалі, не важливо, на що вона витратила гроші, головне, що вона віддасть. На тому й попрощалися.
Так, нам було дуже прикро, що ми залишилися без відпустки, намагаючись урятувати здоров’я, а можливо, і життя сестри Олега. Але насправді з’ясувалося, що, накопичивши на наш відпочинок, ми залишилися без нього, віддавши гроші на відпустку сестрі. Але робити нічого, думати треба було раніше, зараз вже пізно.
У перші три місяці після відпочинку Світлана і справді віддавала нам по 5 тисяч, але потім колишнього чоловіка звільнили з гарної роботи й аліменти були вже не такими великими, не розгуляєшся. А звикла вона жити на широку ногу. Тому зайвих 5 – 7 тисяч на місяць у її бюджеті не знайшлося, отже, як розсудила сестра – ми можемо почекати.
Олег знову зателефонував сестрі дізнатися, коли вона почне повертати борг, нам також хочеться у відпустку. Світлана запевнила, що знайде роботу з гарною зарплатою і продовжить віддавати нам. Тільки через три місяці гроші ми так і не побачили.
Я почала насідати на чоловіка, щоб він поговорив з нею, щоб почала гасити борг. Добре, що розписку маю. Але Олег не хотів сваритися із сестрою, тож їхати розмовляти довелося мені. Світлана спочатку казала, що почне повертати. Лише термінів конкретних не називала.
Як завжди – обіцяє, як тільки – так одразу. Мене таке становище не влаштувало, я її попередила, що якщо наступного місяця платежу не буде, я буду змушена звертатися до суду. Світлана видала:
– Добре тобі, у тебе чоловік є, забезпечує. А я сама виховую дитину, ще й грошей поменшало. Як я зможу віддати вам? Може пробачите мені борг, все ж таки не чужі люди!
– Ти нас обдурила. Ми ці гроші важкою працею заробили, на свою відпустку. А віддали тобі, рятуючи твоє здоров’я. Але насправді замість нас у відпустку з’їздила ти. Тому думай, де ти будеш знаходити гроші, змогла зайняти – зумій і віддати.
– Як вам не соромно, у рідного племінника гроші забирати вирішили?
– Ти дитиною не прикривайся, це не він тобі ідею подав у відпустку на чужі гроші з’їздити.
– Робіть що хочете.
Такий був результат нашої розмови. Знали б – нізащо не давали б грошей у борг. Навіть рідній сестрі. Чоловік не хоче псувати з нею стосунки, але навіщо потрібна така сестра? Як можна інакше реагувати на подібне? Хто так робить? Якщо за місяць не почне виплачувати – точно подам до суду. Нехай викручується як хоче. Через неї ми не повинні страждати!
