Данька постійно малював “поганого дядьку”, а батьки йому не вірили

Зі школи я дружила з Катею. Потім поступили в один вуз, і обидві вискочили заміж. У Каті були заможні батьки. На весілля вони подарували молодим трикімнатну квартиру. Через рік у них народився син Данька.

Малюк був дуже болючий, примхливий. Данька ріс, але ніяк не хотів спати один в кімнаті, і весь час бігав до батьків. Коли хлопчик ночував у бабусі і дідуся, то зі сном було все відмінно, він засинав в окремій кімнаті, навіть примх там не влаштовував.

Але варто було йому повернутися в квартиру, як все починалося знову. Одного разу Катя готувала обід, а Даньці дала альбом з фломастерами, щоб не заважав їй. Катя впоралася з роботою по будинку і зайшла провідати Даньку.

Його малюнок її досить сильно налякав. Данька намалював свою кімнату, а під ліжком якогось страшного чоловіка. Весь малюнок був червоно-чорним. Катя запитала у нього хто це, на що син відповів «Дядя поганий».

Він повторив цю фразу кілька разів і вказав пальцем під ліжко. Катя з рік возила Данька по різним психологам і психіатрам, але всі говорили одне й те саме: «Він дивиться багато телевізора», хтось навіть звинуватив Катю, що вона з чоловіком ображає сина. Що тато є «поганим дядьком».

Ситуація не змінювалася. Данька як і раніше був неспокійним. Щоночі він втікав до батьківського ліжка і спав там всю ніч. Він часто говорив, що в темряві ховається поганий дядько.

Лікарі наполягли на тому, що Даньці пора спати окремо від батьків. Катя пояснювала синові, що спати потрібно в своєму ліжку, окремо від батьків, але він не слухався.

Тоді Катя, начитавшись статей в Інтернеті, вирішила піти на крайні заходи. Увечері вона поклала Даньку в ліжко, включила нічник, вийшла з кімнати і зачинила двері на ключ.

Як «радили на форумах» дитина поплаче хвилин двадцять, все зрозуміє, втомиться, заспокоїться і буде спати сам. Спочатку все було нормально, але хвилин через п’ятнадцять Данька почав плакати. Катя терпіла плач. Потім Данька почав кричати. Катя не витримала цього і відкрила кімнату. У ліжку сина вона не побачила. Замість цього він сидів на підвіконні, забившись у куток. З його очей водоспадом текли сльози. А на тілі були синці.

Схлипуючи, Данька говорив про поганого дядька, який хоче його вкусити і затягнути під ліжко. Катя знову повела сина по лікарях. Даньці не включали навіть мультфільми. Ніяких страшних картинок він ніде побачити не міг.

Лікарі тільки розводили руками. Одного вечора Катя готувала вечерю для чоловіка, який повинен був прийти зі зміни. У неї закінчилася сіль, і Катя побігла до сусідки. Данька спав в кімнаті батьків. Катя заговорилася на сходовому майданчику з сусідкою. З її квартири пролунав, немов нелюдський, крик і настала тиша. Катя з сусідкою побігли в квартиру і побачили страх: Данька лежав на спині в ліжку нерухомо, його тіло все було в людських укусах.

Ця справа так і не була розкрита. Було доведено, що батьки не були до цього причетні.

Через місяць Катя дізналася, що в їх квартирі застрелився якийсь маньяк, якого повинні були посадити якраз перед його самогубством. Їм довелося переїхати в іншу квартиру.