Виховуємо з чоловіком 4-річну дочку. Вирішили, що з декрету на роботу повертатися не буду, а займуся доглядом за малям.
Весь час ми, як найкращі подружки, проводимо разом. Між розвиваючими заняттями і кружками дочки встигаю з’їздити у своїх справах, а іноді навіть манікюр зробити.
Серед робочого дня можу дозволити собі почитати в кав’ярні, поки дочка на черговому занятті. Якось я заглянула в найближчу кафешку, а там сидів батько з незнайомою мені жінкою.
Я здивувалася, побачивши його, адже він повинен бути на роботі. На момент, коли тато цілував супутницю, я, з приступом нудоти вибігла із закладу.
«Він мене не бачив. Він зраджує мамі. Що ж робити?», – божевільний вихор думок проносився в голові.
Не тямлячи себе від образи і обурення, я мчала по вулиці. Як краще вчинити: розповісти мамі або робити вигляд, що нічого не відбувається?
Коли я нарешті прийняла рішення втрутитися в стосунки батьків, мама своєю спокійною відповіддю приголомшила мене ще більше:
«Я в курсі, у нас вільні стосунки. Ми любимо і поважаємо одне одного, але не хочемо обмежувати».
Я і гадки не мала, що мої батьки такі – “просунуті люди”, навіть якось не по собі стало, адже у мене зовсім інші сімейні цінності.
Може, доживу до їх віку – і не таке утну…
