У мого чоловіка є племінник Іван (він одружився, але на весілля нас нікого не кликали). Але не в цьому суть. Влітку, коли їздили на поминки діда цього племінника, під’їжджаючи до кафе, я побачила, як дружина Вови помахала нам рукою, бо мій чоловік кермував, я помахала їм у відповідь. Але вона навіть не вийшла з машини, вийшла пізніше і до нас не підійшла. Я, звичайно, одразу подумала, що вона махала моєму чоловікові, а не мені.
І ось яка ситуація відбувається зараз: дружина Івана вагітна. Він мого чоловіка Кирила просив йому в чомусь допомогти і так Кирил дізнався, що вона вагітна, а я дізнаюся про це тільки зараз (коли вона вже ось-ось народить).
Вагітність вони приховують від усіх родичів, окрім батьків. Тобто, мій чоловік знав, а мені навіть не сказав. Або вони попросили не казати мені. Я ніби не бачу тут нічого такого, але думаю, якщо чоловік знає про це, значить і я маю знати, а чоловік мені не сказав. Хіба у родини так роблять? Навіть якщо припустимо, вони його попросили мовчати, але якби Кирило навіть і розповів мені, то я б так само мовчала!
Мене ображає якась недомовленість, прихованість, та й взагалі неприємно це все, що людина, з якою прожила пів життя, ось так поводиться. Це я до того, що, може, дружина племінника поклала на мого чоловіка око? Взагалі, таке почуття, що ніби про мене за спиною щось говорять, а мій чоловік підтакує і на захист не встає. Причому, я їм нічого поганого і не робила, щоб так до мене ставитися.
А вчора дзвонив Ваня і просив мого чоловіка допомогти зібрати дитяче ліжечко. Мій чоловік сьогодні поїде до них, а мені так неспокійно, навіть не знаю, чи варто щось питати? Останнім часом я чую від нього одну роздратованість, він навіть може підвищити тон. Знаєте, з людьми він інший, такий добрий і безвідмовний, а зі мною якийсь роздратований, що не спитаю, починає кричати, а мені до сліз прикро. Причину не каже, а я винна. Тому думаю, якщо і спитаю щось, боюся, що тон підвищить роздратовано.
До речі, коли Ваня йому дзвонив, я його запитала, хто це, а він мені відповів: «пацан, просто так». Навіть тут приховав, не сказав, що поїде допомагати з ліжечком. Тому й тривожно, а жіноче чуття не обманює?
Порадьте, будь ласка, як бути?
Надія мила посуд, коли почула за спиною кроки та почула голос чоловіка. – Ну що,…
Хвіртку на моїй дачі я завжди зачиняла на клямку. Собак величезних не тримаю, охорони, звісно,…
Майже три десятки років тому двадцятирічній Ганні неймовірно пощастило. Скромна дівчина, що виросла з матір'ю,…
Дочка записала мене в няньки, навіть не спитавши. Просто одного разу привезла онуків із сумками…
— Знов невістка не приїхала! Спеціально мене ігнорує! — голос свекрухи прорізав ранкову тишу дачної…
— Ти це серйозно зараз сказав? — голос в Анастасії тремтів, але не від страху,…