Двічі в житті зустрічалася з типовими мажорами. Не хочеться робити висновок про всіх мажорів всього по двом людям, але він як би напрошується сам собою.
З першим недовго зустрічалася в старшій школі. Дуже добре запам’ятала випадок, коли мама мого хлопця бігала по військкомату і через усіх знайомих намагалася відмазати сина від армії, і в той же час мій хлопець всім хвалився, що не піде в армію і у нього “все на мазі і схоплено”. Я з ним уже розлучилася, так як дістав своєю безглуздою поведінкою і хвастощами.
Він в результаті не поступив ні в який з навчальних закладів і його все ж забрали в армію. Ось так у нього було “все на мазі”. Виявилося, що мамині побігеньки і хабарі ні до чого не привели. Чому не вступив до вузу – взагалі таємниця.
Але це було так бридко, коли хлопець корчив із себе прямо таке неземне створіння, а на ділі був тим ще невдахою.
Нещодавно мало знову не стала зустрічатися з “крутим” хлопцем. Він залицявся красиво: величезні букети квітів, дорогі подарунки, гарні жести. Але все це перекреслює гонором.
І одного разу я стала свідком неприємної розмови між хлопцем і його батьком. Як же він канючить 2000 гривень … Фу, противно.
Ну немає у тебе грошей, але ж я і не вимагай, щоб вони були. У мене в самої їх не було. Звідки було їм взятися, якщо ти вчишся? Навіть якщо підробляти …
Я не могла дозволити собі витратити заробітну плату на букет квітів з п’ятдесяти троянд. Просто не по кишені. Та й як витратити гроші, які були зароблені таким трудом ?!
Мабуть, мажори – це не моє. Хваліться одне перед одним на здоров’я, звичайно, але у своїй окремій “понтовитій” тусовці. Мене не чіпайте!