Хлопець привіз мене на ферму і сказав прибирати свинарник і корівник. Мені було дуже бридко, я хотіла втекти. До вечора ми там поралися, а потім він сказав, що я добре пройшла це випробування і що він на мені одружиться. Як думаєте, я погодилася після таких перевірок?

Познайомилася я з хлопцем. На вигляд досить пристойний, симпатичний, товариський. Ходили з ним на побачення, ну як, звичайні – парк, кафе, кіно.

І начебто весело, але чогось не вистачає. Обмовилася йому якось – хочу щось особливе, хочеш, щоб прийшла на наступне побачення, придумай щось цікаве.

“Добре”, – сказав він. – “Буде тобі щось цікаве, але тільки потім не лякайся”.

Минув тиждень, від нього ніяких звісток. Ну, думаю, злився.

У вихідні пролунав дзвінок:

– Поїхали. Форма одягу вільна, зручна для активного відпочинку.

Я зраділа і зустрілася з ним, вся в передчутті незвичайного відпочинку.

Їхали довго. Рушили ми за місто. На моє запитання: куди, він не відповідав.

– Потерпи. Такий відпочинок ти не забудеш ніколи.

Ми звернули з траси на грунтовку, проїхали ще пару кілометрів.

– Дивись, ти хотіла незвичайний відпочинок і пригоди?

– Хотіла. – я посміхалася.

– Тоді роби, що запропонують. Якщо відмовишся, тут я вже ображуся, я ж намагався знайти щось незвичайне.

– Це страшно?

– Не дуже. – він засміявся.

Ми в’їхали у двір невеликої ферми. Нас зустріла господиня і її чоловік.

– Виходь, дорога, відпочинок починається.

– Здрастуйте, гості дорогі. Ласкаво просимо на Ековідпочинок. У нас ви дізнаєтесь все про фермерське господарство, познайомитеся з тваринами і зможете поспілкуватися з ними. У вашому розпорядженні цілий день.

І тут я обімліла. Які тварини! Яке фермерське господарство! Я з дитинства тварин не люблю і запахи корівника не терплю. Мабуть, жах цей відбився на моєму обличчі, а хлопець тільки посміхнувся.

– Пішли.

Що я пережила. Спочатку мене провели в свинарник і запропонували почистити його. Відразі моїй не було меж. А мій хлопець взяв лопату і почав все це прибирати, покосившись на мене.

– Давай, покажи на що ти здатна.

Я зайшла в загін.

Потім була корова. Це чудовисько з рогами треба було подоїти. Найбільше я боялася, що вона брикне мене. Тремтячими руками я націдила з її вим’я кілька крапель молока. Треба сказати, що зробити це не так просто.

Після корови були кури. Це було найпростіше – розсипати пташкам зерна і налити води.

День пройшов непомітно. Мій друг розповідав анекдоти, випадки зі свого життя. Виявилося, він більшу частину дитинства провів в селі, тому для нього фермерське життя – це звична справа.

До кінця дня я жахливо вимоталася. Одяг просочився запахом гною і потом. Мені терміново хотілося в душ.

Наостанок нас нагодували смачною фермерською їжею і пиріжками. А ще з собою дали молока і сільського сала.

– Як тобі відпочинок? – запитав він на зворотному шляху.

– Несподівано, чесно, я хотіла втекти, по полях піти, аби не йти до свиней і корів.

– Але ти переборола себе. І знаєш що? Я одружуюсь на тобі.

Я тоді розсміялася. Відразу “одружуся”? Спробувала звести в жарт. Але все ж через два місяці ми подали заяву в ЗАГС.

You cannot copy content of this page