Коли ми з чоловіком сваримося він починає кидатися їжею, цукерками, чи пиріжками. Так ось, коли я йому сказала: “Зі своєю мамою так будеш поводитися”, – він виявив бажання розлучитися

Постараюся описати найголовніше; ми з моїм чоловіком недавно розписалися. Весілля відклали на пізніше через сімейні обставини.

Разом ми вже 5 років, живемо разом 3 роки. Рік чоловік не жив в країні і я постійно літала до нього. Можна сказати саме за цей останній рік розлуки відносини дуже погіршилися.

Ми це обидва усвідомлювати. Але були впевнені що по поверненню все налагодиться. Сварилися ми до цього багато, іноді грубо, дозволяли говорити гидоти, цим не пишаємося.

Тепер опишу саму ситуацію; у нас відбулася сварка. Три дні чоловік мене нервував. Як це виглядало, ми могли говорити про щось, потім кожен починав відстоювати свою позицію і тут різко він переходив на особистості. Починав говорити різні дурниці про мене.

Я перший день не реагувала. Просто сказала що розмову закінчено. І почала мити посуд. Він напевно хотів продовжувати сварку тому жбурнув в мене качаном від кукурудзи (так пишу і самій соромно).

Я не знаю як сказати м’якше отетеріла і сказала, що він веде себе неадекватно і пішла в спальню.

Він прийшов через якісь час і видно було, що зрозумів, що принизив себе таким вчинком але не вибачився.

На наступний день знову вечеря і знову я мию посуд. Починається розмова про вчорашній інцидент і я розумію що він абсолютно впевнений що мав право переходити на особистості в простій побутовій  суперечці і кидатися їжею.

Я йому сказала, щоб не обзивав мене на що він відповів що захоче і буде. Я не стрималася і сказала “Мамі своїй так скажи або другу. Тільки друг за таке тобі дасть гарненько, а мама перестане спілкуватися” і тут він жбурнув у мене цукерками з криком “не смій чіпати мою матір”.

Після повторного кидка в мене їжею моє терпіння остаточно лопнуло. Я не говорила йому конкретних гидот. Просто коли він кричав на мене образливі слова я повторювала “Мамі своїй скажи так” або “спілкуйся у такому тоні з тими хто тебе виховав”.

Далі він говорив різні речі і я повторювала цю фразу. Виходило в його розумінні що я таким чином образила його мати.

В кінці мене понесло і я просто відповідала “Говори мамі., Зроби це мамі і так далі”. Навіщо я це говорила не знаю. Напевно від образи і приниження і усвідомлення того що він так спілкується тільки зі мною.

Закінчилося тим що він крикнув що я образила його мати і жити зі мною він не буде.

На наступний день я підійшла до нього і сказала, що мені шкода що я згадувала його маму, що він мене дуже вивів і я таким чином захищалася але жалкую.

Він нічого слухати не захотів і сказав, що подасть на розлучення.
Після цього я більше з ним не спілкуюся і він зі мною.

Я б давно підійшла б і згладила б ситуацію, але я не хочу щоб він вважав що я злякалася розлучення і потім в кожній сварці він буде цим спекулювати.

І мені прикро, що він мене довго виводив, насміхався і коли я не витримала і дозволила собі згадати його мати він вчепився в це і тепер тисне з цим розлученням.

Минув тиждень від сварки і він все так же кричить на мене, кричить про розлучення. Я вже й сама не знаю. Може не варто було й заміж виходити. Може я помилилася.

Я свою вину бачу, що дарма взагалі в сварці згадала його мати бо це відразу викликало негативний відбиток, з іншого боку, він наговорив мені стільки гидот і взагалі провокував мене. Я запитала у нього навіщо ти тоді йшов зі мною в загс якщо я така жахлива, він сказав що зробив помилку.

Я заплуталась. Люблю цю людину. Але у мене не вистачає мовчання і витримки ігнорувати його випади і не згадувати маму. Не знаю. З його слів і вчинків видно, що він не поважає мене і не любить.

Або я вдарила дуже боляче, або у нього таке несерйозне ставлення до шлюбу. При цьому він не шукає собі квартиру щоб не жити разом після розлучення. І взагалі поки нічого не робить в напрямку розлучення. Це маніпуляція? Допоможіть порадою.

You cannot copy content of this page