Моя історія ось якась почну з невеликої передмови, коли мені було 18 років я по ВЕЛИЧЕЗНОМУ коханню вийшла заміж, зустрічалися кілька років до цього, все було настільки прекрасно … що те життя з Дімою залишилося світлою плямою в пам’яті до сих пір. … !!! … але, щастя виявилося не довгим …. через дев’ять місяців нашого шлюбу в наших відносинах з’явилася “вона”, настирливо дзвонить по ночах на домашній телефон, одного разу відкривши двері побачила її, просила покликати Діму .. ..
Як з’ясувалося пізніше, вона чекала дитину …. а сталося все зі слів спільних знайомих (його про це не питала, спитала лише чому він так зі мною-він промовчав) … випадково …. я думала, що помру тоді від горя … подала на розлучення і виїхала жити в іншу країну, благо тут жила мама ….
Ще приблизно рік я реабілітувалася, знайомилася з новими людьми, поступила заочно в інститут і влаштувалася на роботу …. через 2 роки я вийшла заміж, у нас народилися дві чудові доньки, чоловік старший на 10 років, все стабільно і правильно …
Через років 6 мене відшукав Діма …. кається, кидається в ноги, каже що не може жити без мене і дуже сильно себе сам покарав …. на тій дівчині він одружився, народився син …. дружина його дуже любить, бореться за своє щастя і шлюб ….
Тільки він твердить, що теж має право на своє щастя …. його дружина просить мене не руйнувати їх сім’ю, просить зрозуміти, що нібито я сама дружина і мама … тільки я палець об палець не вдарила, щоб цю людину наблизити хоч на крок до себе …
Але їхня сім’я руйнується, вірніше її вже нет.. він розлучився, вона жодного разу не прийшла на засідання суду, а ось зараз подала в суд про перегляд справи про розлучення .. .ми всього лише спілкуємося, правда при зустрічі, як виявилося багато між нами залишилося недоговореного …
Він цілеспрямовано намагається мене повернути, подарунки дорогі (я їх не приймаю), переїжджати збирається в місто в яке я живу …. а це 1000 км..і більше …. поставив на карту все …. мене називає “вона” розлучницею, жорстокою …. але мабуть це її уроки, вона одного разу зруйнувала нашу сім’ю …. давно її про пробачила і зла на неї не тримаю …. а тепер через фатальну волю обставин …. тим що я є … сім’я їх розпалася …
Самотня жінка мене зрозуміє. Потік кран! У суботу. Надвечір. А чоловіка нема... Особи моєї статі…
- Ти б хоч для пристойності документи зі столу прибрала, а то валяються, як макулатура,…
-Ти це... Ларо, послухай, - сказав Степан, не зводячи очей з телефону. - Я тут…
Віка мимоволі сповільнила крок, коли їхня розкішна автівка підкотила до будинку Артема. Все навколо було…
Катя та Сергій жили в будинку, який Каті залишила бабуся. Будинок був великий – два…
Чотири роки. Цього часу вистачить, щоб вивчити нову мову, збудувати дім, виростити сад. Олена ще…