Я не з тих бабусь, що вічно пурхають довкола своїх онуків, ніби в їхньому житті більше немає інших справ. Ні, ви не подумайте, я дуже люблю свою внучку.
Але бачимося ми не дуже часто, оскільки в мене своє життя, а в неї своє. Та й живе Марічка з батьками та моєю свахою. Не буду ж я постійно приїжджати до них!
Загалом ніхто ніколи і не висував мені претензій з цього приводу. Донедавна, коли ми з рідними зустрілися на сімейному святкуванні. Після приїзду я одразу помітила, як онука погладшала. Їй лише 3 роки, а животик уже надутий, ніби вона разом із батьком щовечора п’є пінне.
Неозброєним оком видно, що у дитини надмірна вага. Я спостерігала за нею цілий день. Дівчинка постійно їсть, рухливі ігри майже не грає, просто тому що не може. Хіба це нормально?
Надвечір я не витримала і почала відбирати у Маші печиво та цукерки. Коли це помітила сваха, почався справжній жах. Не пригадаю, коли востаннє так лаялася. Та все без толку! Тому в нашу сварку вплуталася моя дочка, яка, до речі, після пологів не тільки не скинула зайве, а ще й набрала пристойно.
Вона почала звинувачувати мене в тому, що я все життя обмежувала її в їжі. І в неї виникли комплекси. Аргумент звучав так:
«Я не хочу, щоб у моєї дочки було те саме!»
Прекрасно! Але Марічка матиме комплекси з приводу зайвої ваги, якщо не почати робити з цим щось уже зараз.
Машуньці через 3-4 роки йти до школи. З такими темпами доведеться возити дитину на навчання на візку, бо сама ходити вона вже не зможе. Невже батьки цього не розуміють? Хоча чому я дивуюсь. Дивишся на всіх і бачиш сімейство колобків.
Я не розумію, чому не можна вивчити, чим можна годувати дитину, а чим не можна. Чому на обідньому столі постійно поповнюється ваза з цукерками та печивом, а не з фруктами?
Я не помітила, щоб Маша бодай іноді пила просту чисту воду. Натомість одні газовані солодкі напої та пакетовані соки. Дитина не знає міри, їй все дозволяють і спускають із рук. Ким виростить ця дівчинка, якщо не зайнятися її харчуванням та вихованням уже зараз?
Все це я намагалася донести до дочки та свахи. Але вони мене не зрозуміли. Дивились на мене так, наче я експонат на виставці.
Звичайно, мені майже 60 років, а я чудово виглядаю. Я струнка, адже перебуваю в постійному русі. Як і раніше, займаюся йогою і їжджу на велосипеді. Харчування у мене рослинне та чисте. Жодних смажених та жирних страв. А ще я ходжу до косметолога.
Моє сваха не така, а я не засуджую її. Це лише її вибір. Але я не хочу, щоб це стосувалося дитини. Невже так важко це зрозуміти?